У статті здійснюється комплексне дослідження правового змісту інституту адміністра- тивного розсуду в контексті сучасної системи публічного управління. Автори аналізують теоретичні основи адміністративного розсуду як правового інструменту, що дозволяє державним органам ухвалювати рішення в умовах правової невизначеності та забезпечувати гнучкість у процесі публічного адміністрування.
У статті на підставі аналізу доктринальних підходів до розуміння норми адміністративного права визначено теоретико-правові засади формування її структури як цілісної системи внутрішніх і зовнішніх зв’язків, а також обґрунтовано авторське бачення ролі таких зв’язків у забезпеченні публічно-правової природи, правового ефекту та результативності адміністративно- правових норм у механізмі адміністративно-правового регулювання
В статті акцентується увага на реалізації у сфері адміністративно-правових відносинах інформаційних функцій, значення яких висвітлюються у положеннях Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року та Основного закону України, де стверджено зазначається, що створення вітчизняної інформаційної політики вимагає формування дієвої системи інформації та комунікації.
У статті розглянуто феномен м’якого права як інструменту регулювання адміністративно-правових відносин, визначено його місце та роль в системі правових актів, а також досліджено його вплив на правозастосування. Доведено, що в системі джерел адміністративного права м’яке право відіграє особливу роль, яка зумовлена зростаючим впливом цього явища на правове регулювання суспільних відносин. Традиційно адміністративне право асоціюється з нормативно-правовими актами, які мають обов’язковий характер.
У статті здійснено комплексний аналіз адміністративно-правових принципів законності та верховенства права як фундаментальних засад забезпечення координаційної функції суб’єктів протидії корупції в Україні. Акцентовано увагу на тому, що ці принципи виступають ключовими орієнтирами для формування ефективної системи взаємодії між органами державної влади, місцевого самоврядування та спеціалізованими антикорупційними інституціями.
У статті досліджується проблема ефективності механізму цілепокладання норм адміністративного права через призму визначення його критеріїв і показників. Наголошено, що питання розробки методології їх визначення тривалий час залишалося недостатньо дослідженим, що негативно впливало як на правотворчий процес, так і на практику діяльності органів публічної влади. Встановлено, що науковці здебільшого зосереджували увагу на загальних аспектах ефективності права або його реалізації, залишаючи поза увагою первинний етап – формування цілей правового регулювання.
Анотація. У статті наголошується, що наукова та практична значущість цього дослідження
полягає у розробленні концептуальних засад механізму цілепокладання норм адміністративного права,
в конкретизації його елементів і процедур та формуванні критеріїв оцінювання ефективності на всіх
етапах – від постановки цілей до їх коригування. Це дасть змогу підвищити якість правотворчості й
правозастосування та зміцнити довіру до системи публічної влади загалом і публічного адмі-
ністрування зокрема.
У статті доведена актуальність дослідження адміністративно-правової характеристики судових рішень з огляду на сучасне значення розв’язку цієї наукової проблеми, що обумовлюється вираженням правової реальності в межах здійснення правосуддя. Це дасть можливість не лише обґрунтувати розуміння феномену правосуддя як способу реалізації судової влади з точки зору адміністративного права, а й визначити ті напрями, які потребують удосконалення.
В статті розглянуто питання, що пов’язані з адміністративно-правовою природою інформаційної безпеки населення України та її забезпеченням в умовах кризи у сфері економіки, зменшення соціального захисту населення, зростання зовнішньої загрози від інших країн та ведення інформаційної війни проти України окремими країнами. Варто зазначити, що своєчасними щодо цього є заходи української влади, спрямовані на захист держави, її територіальної цілісності і безпеки населення країни.
У статті досліджено роль та значення основних принципів права у формуванні адміністративного права. Зазначено, що найважливішим завданням сучасного етапу розвитку адміністративного права є правове забезпечення функціонування публічної влади, її органів і службовців, а також форм і методів діяльності на принципах правової держави.