Обмеження прав людини у сфері громадського здоров’я в контексті правових позицій Верховного Суду
У цій статті проаналізовано проблеми обмеження прав людини у сфері громадського здоров’я в контексті правових позицій Верховного Суду.
У цій статті проаналізовано проблеми обмеження прав людини у сфері громадського здоров’я в контексті правових позицій Верховного Суду.
Актуальність тематики зобумовлена розвитком штучного інтелекту (ШІ), однією з найважливіших технологічних тенденцій сучасності, яка має значний вплив на права людини та різні аспекти її життя. ШІ розвивається надзвичайно швидко. Це створює нові виклики для прав людини, які потребують негайного вирішення. Важливо розуміти, як технології можуть змінювати наше суспільство та які яких заходи заходів необхіпотрібдно вживати для захисту прав людини.
З’ясовано, що в умовах російської агресії Міністерство освіти і науки України використовує Секторальну робочу групу «Освіта і наука» як майданчик для діалогу з максимально широким колом партнерів та друзів України для формування міжнародної коаліції на підтримку українських освіти і науки. Можна констатувати, що в Україні право на освіту забезпечується максимально як для військового стану з його певними обмеженнями.
Проаналізовано правові позиції Європейського суду з прав людини, сформованих у процесі розгляду справ, що стосувалися порушення прав людини через дискримінацію за мовною ознакою (дискримінація на ґрунті мови) під час реалізації права на освіту. На основі проаналізованих правових позиції можна пояснити необґрунтованість вимог деяких представників меншин здійснювати навчальний процес винятково мовою національної меншини, ігноруючи навчальний процес державною мовою.
У статті досліджено проблеми здійснення права на освіту дітей, які є внутрішньо переміщеними особами. Здійснено аналіз законодавчих актів України в частині реалізації права на освіту внутрішньо переміщених осіб. Окреслено коло проблем, з якими стикаються ВПО та територіальні громади при реалізації права на освіту.