городища

Розглянуто історію дослідження фортифікацій, проаналізовано
напрацювання археологів другої половини ХХ – ХХІ ст., котрі вивчали конструкції
оборонних ліній городищ ІХ–ХІІІ ст. на теренах Київської Русі: П. Раппопорта, М.
Кучери, Ю. Моргунова та архітекторів В. Шперка (друга половина ХІХ ст.) та В.
Лук’яненка (ХХІ ст.).
Проаналізовано матеріали про городище ІІІ на території сучасного м.
Коростень на Житомирщині, які опублікували І. Самойловський та Б. Звіздецький. На
основі цих даних, а також за аналогіями з досліджених пам’яток на території

Розглянуто історію дослідження фортифікацій, проаналізовано напрацювання
археологів другої половини ХХ – ХХІ ст., котрі вивчали конструкції оборонних ліній городищ
ІХ–ХІІІ ст. на теренах Київської Русі: П. Раппопорта, М. Кучери, Ю. Моргунова та
архітекторів В. Шперка (друга половина ХІХ ст.) та В. Лук’яненка (ХХІ ст.).
Проаналізовано матеріали про городище ІІІ на території сучасного м. Коростень
на Житомирщині, які опублікували І. Самойловський та Б. Звіздецький. На основі цих даних,

Проаналізовано сучасні погляди на обставини включення земель Східного Прикарпаття, Подністров’я та Волині до складу Київської держави. Розглянуто поширення низки категорій рухомих археологічних пам’яток IX–XI ст., що свідчать про перебування княжої дружини на території Подністров’я та проведене їх зіставлення з даними писемних джерел. Проаналізовано різні аспекти можливої залежності цих земель від племен давніх угорців та печенігів у момент формування Київської держави. Обґрунтовується висновок про необхідність ретельнішого вивчення пам’яток IX–XI ст. у Середньому Подністров’ї.

Проаналізовано введення у науковий обіг результатів археологічних досліджень 1956–1962 рр. у Судовій Вишні на Львівщині, а також доля археологічних знахідок, здобутих на цих пам’ятках дослідженнями відомого українського археолога Олексія Ратича. Обґрунтовано висновок про важливу роль цих матеріалів для з’ясування етнокультурних процесів на Східному Прикарпатті у X–XI ст.