Розглянуто історію дослідження фортифікацій, проаналізовано
напрацювання археологів другої половини ХХ – ХХІ ст., котрі вивчали конструкції
оборонних ліній городищ ІХ–ХІІІ ст. на теренах Київської Русі: П. Раппопорта, М.
Кучери, Ю. Моргунова та архітекторів В. Шперка (друга половина ХІХ ст.) та В.
Лук’яненка (ХХІ ст.).
Проаналізовано матеріали про городище ІІІ на території сучасного м.
Коростень на Житомирщині, які опублікували І. Самойловський та Б. Звіздецький. На
основі цих даних, а також за аналогіями з досліджених пам’яток на території
Республіки Польща, Чеської Республіки, Словацької Республіки, Федеративної
Республіки Німеччини та Республіки Австрії створено візуалізацію оборонної стіни у
південно-західному відтинку та гіпотетичну реконструкцію в’їзду на укріплений
майдан.
Гончаров, В. К., 1950. Райковецкое городище. Киев: Институт археологии АН УССР.
Звіздецький, Б. А., 2008. Городища ІХ – ХІІІ ст. на території літописних древлян. Київ: Інститут археології НАН України.
Кучера, М. П., 1999. Слов’яно-руські городища VIII – XIII ст. між Саном і Сіверським Дінцем. Київ: Інститут археології НАН України.
Лукьянченко, В. І., 2016. Городни – оборонные стены Киева ІХ – ХІІІ вв. Часть первая. Земляные валы. Місто: історія, культура, суспільство. Міська археологія. с. 87 – 105.
Лукьянченко, В. І., 2017. Городни – оборонные стены Киева ІХ – ХІІІ вв. Часть вторая. Талус. Місто: історія, культура, суспільство. Міська археологія. с. 9 – 22.
Лукьянченко, В. І., 2017а. Городни – оборонные стены Киева ІХ – ХІІІ вв. Часть третья. Заборола. Місто: історія, культура, суспільство. Міська археологія. с. 19 – 35.
Моргунов, Ю.Ю., 2009. Древо-земляные укрепления Южной Руси Х – ХІІІ веков. Москва: «Наука».
Раппопорт, П. А., 1965. Древние русские крепости. Москва: «Наука».
Самойловський, І. М., 1970. Стародавній Коростень. Археологія, т. ХХІІІ, с. 190 – 200.
Шперк, В. Ф., 1957. История фортификации. Москва.
Kutyłowska, I., 1990. Wczesnośredniowieczne gridzisko w Motyczu koło Lublina. Sprawozdania Archeologiczne. tom 41, S. 283 – 292.
Niedżwiadek, R., 2018. Lublin i inne grody w okresie plemiennym na północnej krawedzi Wyżyny Lubelskiej. Grody z okresu plemiennego na Lubelszczyżnie, Skarby z Przeszłości. Tom 19. S.
125 – 174.
Poleski, J., 2010. Zagadka wielkich grodów wiślan і lędzian. Collegium minus. S. 78 – 84.
Šalkovský P., 2015. Hrady západných slovanov. Nitra: Archeologicky ústav Slovenskej akadémie
vied.