модифікація

Досліджено особливості модифікування термопластів поліаміду 66/6 і полістирену полівінілпіролідоном у в’язкотекучому стані. За допомогою інструментальних методів виявлено зміни морфології та фазових переходів модифікованих матеріалів. Визначено вплив модифікатора на міцність і теплофізичні властивості досліджуваних термопластів.

Виявлено особливості одержання і модифікування Ba-, Zn-вмісних полімер-силікатних наповнювачів. Встановлено вплив полістирольних модифікаторів (суспензійного і удароміцного полістиролу) та дрібнодисперсних Ba-, Zn-вмісних полімер-силікатних наповнювачів на процес желювання, характер кривих течії, реологічні характеристики: індекс течії і границю текучості, а також на термостабільність, поверхневу твердість і число пружності пластифікованого полівінілхлориду

Запропоновано модифікування бітумного в’яжучого екологічною епоксидованою ріпаковою олією (BERO) в присутності ініціатора (затверджувача). Як ініціатор використано адипінову кислоту (АА), малеїновий ангідрид (МА) та поліетиленполіамін (PEPA). Встановлено вплив температури модифікування та співвідношення ініціатор : епоксид ріпакової олії (ERO) : бітум, а також природи ініціатора на властивості модифікованого бітуму. Оцінено такі якісні показники бітуму, як температура розм’якшення, пенетрація, дуктильність та адгезія до скла.

Розроблена технологія отримання монтморилоніту, модифікованого поліоніонами. Було показано, що макромолекули полімерної четвертинної амонієвої солі інтеркалюють в міжкристалічний простір монтморилоніту, що супроводжується збільшенням міжшарових відстаней з 1,08 до 1,67 нм. Запропоновано метод синтезу монтморилоніту, модифікованого поліоніонами.

Властивості наповнених  полімерних композицій значною мірою залежать від природи і поверхневих властивостей наповнювачів, зокрема, базальтового волокна. Вперше показана можливість модифікації поверхні базальтового волокна комерційним полігексаметиленгуанідингідрохлоридом та некомерційними полідіетиленаміногуанідинами - апретами. Встановлена залежність крайового кута змочування та адгезійної міцності в системі "термопласт - волокно" від типу апрету. Визначено оптимальний тип апрету- полідіетиленаміногуанідин-карбонат.

Сьогодні існує проблема раціонального використання побічних продуктів процесу коксування вугілля, яку частково можна  вирішити одержанням на їхній основі різноманітних полімерних матеріалів. Це пов’язано з присутністю в даному виді сировини цінних реакційноздатних речовин (інден, кумарон, стирол та ін.). При цьому важливим аспектом є сфера застосування отримуваних полімерів.

Представлено результати досліджень модифікації органічної маси просочувального пеку кам’яновугільною смолою низького ступеня піролізованості. Вивчено процеси, які формують експлуатаційні властивості пеку в технології просочення графітованих електродів. Встановлено особливості впливу модифікуючої добавки на якісні характеристики пеку і його груповий склад. Даний технологічний підхід дає можливість інтенсифікувати процес просочення заготовок для графітованних електродів.

Досліджено взаємозв‘язок фізико-механічних та технологічних характеристик новостворених нанокомпозитів на основі суміші ПП/ПА-6 з модифікованим за допомогою ПВП монтморилонітом. Показано суттєвий вплив поліаміду, який модифікований інтеркальованим за допомогою ПВП монтморилонітом, на технологічні, фізико-механічні властивості та теплостійкість поліпропілену. Встановлено, що показник текучості розплаву одержаних композитів збільшується більше, ніж у 2 рази, у порівнянні з чистим ПП.