політика

Реформи та їх вплив є невід’ємною частиною процесу вступу країн до Європейського Союзу. Ці заходи створюють фундамент для гармонізації законодавства країни з європейськими стандартами і нормами, а також сприяють підвищенню рівня життя громадян та стабільності суспільства. Одним із ключових аспектів реформ є економічні зміни. Країни, що прагнуть вступити до Європейського Союзу, зазвичай упроваджують реформи, спрямовані на лібералізацію ринків, покращення підприємницького клімату та боротьбу з корупцією.

Дана стаття розглядає процес підготовки та вступу держави до Європейського Союзу (ЄС) з акцентом на роботу вищих органів влади. Автори аналізують ключові аспекти та етапи, які включають в себе перехід до європейських норм і стандартів, а також реформи, необхідні для відповідності стандартам ЄС. Стаття досліджує роль парламенту, уряду, та інших органів влади у впровадженні європейських політик та законодавства, а також оцінює їхню ефективність у цьому процесі.

Досліджено політичну та адміністративну складові системи державного управління. Визначено сфери їх діяльності та функції, які вони виконують у процесі державного управління. Виявлено суперечності, що виникають у процесі взаємодії цих складових державного управління.

З’ясовано сутність поняття «комплексний механізм державного управління». Подано модель взаємодії держави, суспільства та молоді. Розроблено матрицю комплексного механізму в сфері соціального становлення та розвитку молоді.

У статті поданий теоретико-правовий аналіз поняття правової політики. ЇЇ позиціоновано як основний вид політики загалом, оскільки через неї відбувається державно-вольове спрямування розвитку держави у всіх сферах суспільних відносин. Узагальнено, що правова політика цивілізованих народів повинна відповідати аксіологічним принципам верховенства права, демократизму, гуманізму, законності, узгодженості інтересів окремого індивіда, суспільства та держави тощо.

Розглядаються основні ідеологічно мотивовані урбаністичні реформи, яких зазнало українське село протягом епохи соціалізму у ХХ ст., у сфері нормування площ земельних ділянок сільських садиб. Відслідковується втілення цих реформ у генеральних планах і планах детального розпланування сельбищних територій сільських поселень України. Автор аналізує  як зазначені реформи позначились на виробництві сільськогосподарської продукції, соціально-демографічній структурі сільського населення, структурі домогосподарств і загальній життєдіяльності та психології селян

Проаналізовано питання декриміналізації як методу кримінально-правової політики. Підсумовуючи викладене, констатовано, що декриміналізація як процес офіційного визнання факту втрати певним діянням суспільної небезпеки та вилучення норми, яка раніше встановлювала кримінальну відповідальність за згадане діяння, із КК України, є одним із найдієвіших методів кримінально-правової політики.

Стаття присвячена аналізу депеналізації як методу кримінально-правової
політики. Зроблено висновок, що відсутність єдиного розуміння поняття та суті
депеналізації не дає можливості повною мірою реалізувати цей метод кримінально-
правової політики на практиці. В той же час, він міг би виступити одним дієвих
інструментів реформування вітчизняного кримінального законодавства в умовах
задекларованої гуманізації кримінальної відповідальності та покарання. Як видається,
таким чином можна було б значно скоротити кількість осіб, засуджених до покарань,

Проаналізовано наукові погляди великого німецького мислителя Гегеля щодо
діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин держави і християнської релігії. У своїй
роботі «Філософія права» німецький філософ глибоко і всебічно розкриває роль і місце
не тільки держави в розвитку і функціонуванні суспільства, але й християнської релігії
як важливого інституту у формуванні духовності і високої моралі в суспільстві.

Розглянуто комплекс просування готельного продукту, охарактеризовано розподіл контактної аудиторії при маркетингу взаємовідносин, зазначено стадії, моделі поведінкових реакцій покупців та формування комунікаційних цілей.