У статті досліджується становлення і розвиток оздоровчих закладів Галичини до 1939 року, зокрема аналізуються курортні центри: Яремче, Косів, Татарів, Моршин, Великий Любінь, Немирів. Постановка проблеми зумовлена необхідністю комплексного вивчення архітектурних особливостей цих закладів, їхнього впливу на просторовий розвиток регіону та ролі у формуванні курортної мережі Галичини.
На основі статистичних даних проаналізовано діяльність колективних засобів розміщення організацій рекреаційної сфери з поділом на дві групи: готелі та аналогічні засоби розміщення і спеціалізовані засоби розміщення. Виявлено ступінь розвитку рекреаційної галузі України за допомогою статистичного аналізу динаміки кількості КЗР за їх видами та чисельності розміщених у них осіб протягом 2014–2016 рр., проаналізовано рівень доходів від наданих послуг КЗР. Простежено залежність кількості розміщених осіб у готелях та в аналогічних засобах розміщення у 2016 р.