У статті досліджується становлення і розвиток оздоровчих закладів Галичини до 1939 року, зокрема аналізуються курортні центри: Яремче, Косів, Татарів, Моршин, Великий Любінь, Немирів. Постановка проблеми зумовлена необхідністю комплексного вивчення архітектурних особливостей цих закладів, їхнього впливу на просторовий розвиток регіону та ролі у формуванні курортної мережі Галичини. Попри наявність ґрунтовних досліджень у сфері курортології та архітектурної історії, багато питань щодо типології оздоровчих закладів, їхньої містобудівної інтеграції та історичних трансформацій залишаються недостатньо висвітленими.
У статті використано результати попередніх наукових досліджень, зокрема праці Харчук (2008), Савчук (2016), Клапчука (2012, 2014, 2015) та Гаращака (2022), які аналізують архітектурні, економічні та соціальні аспекти розвитку курортів Галичини. Ці дослідження демонструють зв’язок між природними ресурсами, містобудівним плануванням та інвестиційною політикою, проте потребують доповнення щодо порівняльного аналізу архітектури та структурних змін курортних комплексів.
Метою статті є виявлення особливостей розвитку оздоровчих закладів Галичини, проведення типологічного аналізу їхньої архітектури, виявлення впливу європейських стилістичних тенденцій. Дослідження здійснене на основі історичних джерел, архівних матеріалів та графічних реконструкцій.
У ході дослідження виявлено етапність розвитку курортів, охарактеризовано об’ємно-просторові особливості оздоровчих закладів. Визначено характерні стилістичні ознаки архітектури – від народної гуцульської до модерну та функціоналізму. Висновки підкреслюють значення дослідження для сучасних реставраційних і реконструкційних проєктів, а також наголошують на необхідності збереження автентичної архітектурної спадщини курортів Галичини.
«Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров’я України» – Офіційний вебсайт. [online] Доступно: <https://kurort.gov.ua/> [Дата звернення 15 Лютий 2025].
Castles.com.ua. (н.д.). Tatarow. [online] Доступно: <https://castles.com.ua/tatarow.html> [Дата звернення 10 Лютий 2025].
Czubiński, J., 2018. “Policyjny Dom Zdrowia” (P.D.Z., Policemen’s Health Center) as the example of a big sanatorium facility in the valley of the Prut River in the Hutsul region. Teka Komisji Architektury, Urbanistyki I Studiów Krajobrazowych, 14(3), c.15–23. https://doi.org/10.35784/teka.1795.
Drohobycka-Grzesiak, W., (н.д.). Architektura uzdrowisk wschodniokarpackich w okresie międzywojennym i jej stan obecny (na podstawie wybranych przykładów). Uniwersytet Jagielloński, Wydział Historyczny. c.157-164.
Lewicki, S., Orłowicz, M., Praschil, T., 1912. Przewodnik po zdrojowiskach i miejscowościach klimatycznych Galicyi obejmujący zdrojowiska, uzdrowiska, miejscowości klimatyczne oraz miejscowości posiadające źródła mineralne, wreszcie stacye turystyczne i sportów zimowych. Lwów (Grafil).
Niemirow-zdroj, 1932. Lviv, Drukarnia L. Wiśniewskiego.
Wydawnictwo UMCS. (н.д.). Wspólne drogi. [online] Доступно: <https://wydawnictwo.umcs.eu/js/elfinder/files/Ebook/Wsp%C3%B3lne%20drogi... [Дата звернення 10 Лютий 2025].
Ворохтянська селищна рада. (н.д.). Історія громади. [online] Доступно: <https://vorokhtianska-rada.gov.ua/pro-gromadu/istoriya/> [Дата звернення 10 Лютий 2025].
Ганич, Н.М., Гаталяк, О.М., Стецький, В.В., 2021. Становлення курорту Любінь Великий на ринку оздоровчо-рекреаційних послуг. Наукові записки Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Географічні науки : науковий журнал, 2[2], c.143–149.
Гаращак, Н.І., 2022. Архітектурно-культурні особливості бальнеологічного курорту Немирів: історичний аспект. Містобудування та територіальне планування, 81, с.93–107. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2022.81.93-107.
Заборняк, С., Мицкан, Б., Мицкан, Т., Лісовський, Б., 2018. Лікувально-оздоровчий і рекреаційний потенціал підкарпаття (1826–1939 рр.). Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура, [online] 30, c.34-51. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpnu_fiz_kult_2018_30_8> [Дата звернення 10 Лютий 2025].
Клапчук, В., Клапчук, М., 2015. Курорти Східної Галичини до Першої світової війни. Історико-культурні пам’ятки Прикарпаття та Карпат – важливі об’єкти в розвитку туризму : Зб. мат. ІІI Всеукр. н.-п. конф. (Львів, 27 березня 2015 р.). МОН України, Львівський інститут економіки і туризму. Львів: ЛІЕТ, c.63–70.
Клапчук, В. М., 2014. Курортна справа Галичини. Карпатський край, [online] 2, c.127-146. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/kkr_2014_2_15> [Дата звернення 10 Лютий 2025].
Клапчук, В. М., 2012. Рекреаційне господарство Галичини другої половини XIX – першої третини XX ст. Карпатський край, [online] 1, c.55-67. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/kkr_2012_1_8> [Дата звернення 10 Лютий 2025].
Савчук, А.І., 2016. Передумови розвитку рекреаційної галузі в Карпатському регіоні в ХІХ - першій половині ХХ ст. Сучасні проблеми архітектури та містобудування, 42, с.209-219.
Сорока, О. Я., 2012. Державне регулювання курортної діяльності на прикарпатті у першій половині ХХ століття. Економіка та держава, [online] 10, c.103-104. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2012_10_30> [Дата звернення 10 Лютий 2025].
Харчук, Х.Р, 2008. Архітектура курортної забудови Трускавця XIX - першої половини XX ст. Монографія, Львів, 209 с.
«Ukrainian Research Institute of Medical Rehabilitation and Resort Therapy of the Ministry of Health of Ukraine» – Official website. [online] Available at: <https://kurort.gov.ua/> [Accessed 15 February 2025].