родовища вуглеводнів

Зв'язок фізичних властивостей глибинних порід-колекторів Глинсько-Солохівського нафтогазоносного району з геомагнітним полем та розломно-блоковою тектонікою

Мета дослідження. Дослідити фізичні властивості порід-колекторів Семиренківського родовища Глинсько-Солохівського нафтогазоносного району (НГР) Дніпровсько-Донецького авлакогену для оцінки їх фільтраційно-ємнісних властивостей, а також обґрунтування зв’язку нафтогазових родовищ із джерелами локальних магнітних аномалій, які виникають при проходженні вуглеводнів.

Палеогідродинамічний чинник у процесі формування покладів вуглеводнів у межах північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину

Палеогідродинамічні схеми баден-сарматських відкладів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину були побудовані на основі реконструкції палеонапорів підземних вод на елізійних етапах седиментаційного басейну. Результати палеогідродинамічних реконструкцій показали, що більшість розвіданих родовищ газу в регіоні локалізуються в межах виділених зон успадкованих п’єзомінімумів. Співставлення палео- та сучасної гідродинамічної обстановки дає можливість судити про умови утворення покладів.

Перспективи нафтогазоносності Верхньоюрського комплексу порід зовнішньої зони Передкарпатського прогину

У результаті проведення комплексного аналізу геолого-геофізичних і сейсмічних матеріалів та даних буріння в межах поширення стратиграфічних комплексів верхньої юри визначено регіональні зони розвитку біогермних споруд та охарактеризовано історико-генетичні особливості їх розвитку. На основі аналізу геолого-геофізичних особливостей фацій, пов’язаних з біогермами, та вивчення кернового і промислово-геофізичного матеріалу з утворень верхньої юри Передкарпатського прогину встановлено основні критерії їх нафтогазоносності. Виділено нафтогазоперспективні ділянки.
 

Сучасні погляди на геологічну будову складчастої споруди Карпат та перспективи освоєння нових вуглеводневих покладів

В роботі розглянуто питання структурно-дугової будови Центральних (Внутрішніх) та шар’яжної – Зовнішніх Карпат, їх зчленування з різними тектонічними елементами Східноєвропейської платформи. Важливим моментом при деталізації геологічної будови Карпатського орогену було виділення за результатами гравіметричних та сейсмічних досліджень Підкарпатського рифтогену та встановлення під Сколівським покривом параавтохтонного Ясинського елемента. З останнім пов’язують чималі перспективи нафтогазоносності за рахунок виявлення та простеження нової південної смуги глибинних складок.

Геолого-петрофізичні критерії пошуків покладів вуглеводнів

Розглянуто основні геолого-петрофізичні критерії пошуків вуглеводнів перспективних комплексів до яких віднесяться: типові геолого-петрофізичні розрізи, ємнісно-фільтраційні моделі, термобаричні параметри. Аналіз наведених нами критеріїв спрямований дати прогнозну оцінку перспектив нафтогазоносності певних територій нафтогазоносних провінцій, або окремих пошукових площ.

Аномальна динаміка електромагнітних полів на Перемишлянській нафтогазоперспективній структурі

Проведено експериментальні польові електророзвідувальні дослідження на Перемишлянській нафтогазоперспективній ділянці. За даними методу ЗСБ виявлено аномальну добову динаміку електро­магнітних полів. За результатами досліджень виділено аномалію, яка корелює з перспективними на вуглеводні зонами за даними інших методів (сейсміки, геохімії, гравіметрії).

Нові перспективні райони, відклади і типи пасток вуглеводнів у піднасувних зонах Українських карпат

Пропонується новий район пошуку вуглеводнів у „крайовому валі” Євразійської платформи в Закарпатті. Продуктивні комплекси: девон, карбон, юра, крейда, палеоген, неоген. Можливі різноманітні типи пасток.