медіа

Для багатьох українців «вікном» у світ новин є телебачення, насамперед телевізійні новини. На підставі вивчення новинних випусків всеукраїнських каналів можна зазначити, що незважаючи на те, що місцеві вибори були присутні на усіх телеканалах, вони не викликали в медіа такого великого інтересу, як президентські чи парламентські перегони, що може свідчити про незначну увагу центральних медіа до політики на місцях.

Розглянуто основні етапи творення і реалізації самоідентифікованої особистості (статева ідентичність, расова ідентичність, класова, етнічна, національна, державна). Національна ідентичність найтісніше пов’язана із етнокультурою, бо технокультура позанаціональна із тяжінням до глобалізації, яка у другій половині XX — на початку XXI ст.

Проаналізовано тему міжконфесійних конфліктів у медіа. Закцентовано на актуальності дослідження, що зумовлено процесами церковно-релігійного життя держа- ви. Інша причина актуальності зумовлена внутрішньополітичними процесами в Україні, які сформовані певними суспільно-політичними зрушеннями (виборчі процеси, революції тощо), а також геополітичним впливом Росії на державу через Церкву. Власне ці аспекти проблематики можна виокремити із журналістських матеріалів. Також вони є основою візій.

Стаття репрезентує законодавчі проекти змін щодо Закону про друковані засоби масової інформації, зокрема Закону про медіа і закону про дезінформацію. Схарактеризовано особливості сучасного етапу комунікації і функціонування в ній інформації та маніпулювання нею з метою ворожого впливу на правосвідомість комунікантів. Вказано на шкідливі наслідки гібридної інформаційної війни. Висловлені окремі думки щодо положень обговорюваних законопроектів

Розглянуто провідні форми висвітлення у британських ЗМІ найгострішої проблеми Об’єднаного Королівства – виходу країни з Європейського Союзу, процесу, який отримав назву Brexit (“Британський вихід”).

В Україні соціальні мережі почали активно використовувати в останні десятиріччя.  Вони стали не лише засобом спілкування між колегами, родичами чи друзями, а й джерелом інформації для сучасних журналістів. Проте українські журналісти часто використовують інформацію з соціальних мереж неправильно, таким чином поширюючи неперевірену інформацію.

У статті досліджується журналістське висвітлення конфліктних процесів. Конфлікт розглядається як змістовий та формотворчий елемент журналістських творів. Автор аналізує, як відображення конфліктності здійснюється за допомогою змістових, жанрових, сюжетно-композиційних засобів журналістики.

Визначено ключові трактування процесу конвергенції; на основі їх аналізу виявлено і систематизовано тенденції у розумінні терміна та його динаміку у соціальних комунікаціях; запропоновано розуміння крос-медійності як процесу реалізації медіа-конвергентних тенденцій. Автор констатує, що медіа-індустрія сьогодні змінюється швидкими темпами, ЗМІ стикаються з освоєнням та поєднанням різних медіа-форматів.