медіа

У статті досліджено мову як один з інструментів сучасної російської маніпулятивної пропаганди. З’ясовано, що мова, якою послуговувалися тоталітарні держави для створення альтернативної реальності, отримала назву “новомова” (за романом “1984” Джорджа Оруелла). Зазначено, що новомова – це штучна мова тоталітарної системи, метою якої було створення альтернативної реальності, вигідної пропагандистові. Сучасна російська новомова не є новою. Джордж Оруелл придумав слово, але не поняття. Штучною мовою послуговувалися в СРСР та Німеччині для приховування правди і злочинів.

Під час російсько-української війни журналісти, правозахисники, волонтери та звичайні громадяни України фіксують порушення міжнародних законів ведення війни, вчинені російськими військовими. Військові рф прицільно та цілеспрямовано обстрілюють лікарні, дитячі садочки та школи, скеровують FPV-дрони та ракети на житлові будинки, вчиняють тортури щодо полонених, розстрілюють військових, які здалися у полон, знущаються із цивільних, примусово депортують, гвалтують – це все воєнні злочини, які фіксують і документують, аби представити у Міжнародних судах.

Корупція підриває віру громадян у демократичну, незалежну, правову та європейську Україну, вона негативно впливає на міжнародний імідж держави та є найтяжчим правопорушенням у контексті сучасних викликів, пов'язаних із російською агресією та захистом національної безпеки.  Запорукою успішного подолання цього деструктивного, згубного явища є ефективне поєднання заходів запобігання та протидії корупції, а також залучення громадськості як суб'єкта протидії корупції.

На позначення осіб, які через війну вимушено змінили місце проживання в межах України, у медіатекстах використовують назви “внутрішньо переміщена особа”, “ВПО” (без розшифрування), “переселенець”, одиничними є випадки вживання назв “біженець”, “новий мешканець”, “евакуйований”, “новоприбулий”. Ці номінативні одиниці мають деякі відмінності у значенні, підтверджені медійним контекстом їх використання. Абревіатура “ВПО” найчастіше відображає знеособлення, пасивність, нездатність до активних дій.

Опрацьовано наукові публікації українських і закордонних дослідників фотографії та розглянуто теоретичні аспекти сучасної фотодокументалістики. Описано матеріали українських фоторепортерів і визначено процес створення фотоісторій у друкованому журналі Reporters. Висвітлення російсько-української війни потребує від медійників професійного підходу, адже більшість тем пов’язані з питаннями правдивості та етичності.

Смартфон є не лише засобом зв’язку, а й ґаджетом, що допомогає сучасній людині краще пізнати дійсність та оптимізувати деякі власні потреби. Сьогодні він виконує роль не лише засобу зв’язку, а забезпечує постійний доступ до різних джерел інформації, спрощує пошуки інформаційних приводів та допомагає популяризувати власний контент та себе. Саме тому ці ґаджети також стрімко посіли важливе місце і в роботі журналістів. Адже, окрім переваг в роботі з інформацією, вони дають змогу за допомогою різних застосунків миттєво створювати контент, перебуваючи на місці самої події.

У статті з’ясовано особливості висвітлення екологічної проблематики в локальних медіа в умовах повномасштабного вторгнення російського агресора в Україну. Виявлено закономірності актуалізації екологічної тематики в журналістських розслідуваннях на прикладі видання «NGL.media». Виокремлено основні способи візуалізації даних в публікаціях, зокрема інтерактивні карти, які спрямовані на якісне наочне відображення деструктивних наслідків, які спричинені російською агресією на довкілля.

Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом.

Сучасні засоби масової інформації значною мірою впливають на сприйняття представників тих чи інших соціальних груп. Стандарти журналістики вимагають дотримуватися принципу мовної толерантності, уникати слів та висловів, які сприяють формуванню негативних стереотипів. У цьому контексті актуальним є дослідження використаних у медіа назв осіб за віком.

Соціальна мережа Instagram вже давно вийшла за межі розважальної платформи, на якій можна ділитися лише світлинами і короткими підписами до них. Тепер це повноцінний ресурс для популяризації власного контенту і поширення його на інших соціальних платформах, зокрема у Facebook. Починаючи зі свого заснування у 2010 році і дотепер ця соціальна мережа регулярно оптимізує свої функції, чим спрощує роботу для користувачів. Сьогодні кожне популярне вітчизняне медіа, а також багато впливових осіб держави є зареєстрованими на вебресурсі Instagram, і активно налагоджують роботу тут.