мас-медіа

Меми нині стали невіддільною частиною контенту ЗМІ. Редакції створюють власні гумористичні картинки та публікують найпопулярніші. Також меми стали “героями” публікацій та важливою окрасою журналістських матеріалів. Меми – це переважно інформативні картинки, які нерідко гумористичного спрямування, передають новину та факти смішно, оригінально та цікаво. Такі зображення часто стають віральними та привертають увагу. Під час війни спостерігаємо появу великої кількості жартівливих картинок у журналістських матеріалах, на сторінках ЗМІ у соціальних мережах та месенджерах.

У статті проаналізовано український досвід медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Актуальною проблема є застосування жанру містифікації у контенті всеукраїнських телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють  в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми на телебаченні як реальні. Проаналізовані наукові підходи вчених  до визначення поняття «медіамістифікація».

Ринок ЗМІ стрімко розвивається. Мас-медіа в Інтернеті є конвергентними, разом з текстом створюють і публікують фото, аудіо та відео контент. Тому не дивує, коли, наприклад, газети/журнали  створюють відеоматеріали, а телеканали – аудіопродукцію.

Соціальні мережі є популярним каналом для популяризації та поширення контенту ЗМІ. Вони допомагають залучити аудиторію, втримати її та збільшують переходи на сайт мас-медіа. Соціальна мережа Instagram є однією з найпопулярніших у світі і редакції ЗМІ її часто використовують для залучення молодої аудиторії та популяризації своєї медіапродукції. Але в Instagram у звичайних дописах гіперпосилання не активні, що ускладнює збільшення трафіку на сайт ЗМІ. Тому варто приглядатися до такого інструменту як Stories.

Розглянуто питання застосування Російською Федерацією проти України засобів та методів інформаційно-психологічного впливу, досліджено причини недостатнього супротиву цим діям, запропоновано конкретні підходи щодо захисту вітчизняного інформаційного поля.

В Інтернеті мас-медіа ведуть жорстоку боротьбу за кожного читача, глядача чи слухача. З кожним роком все складніше стає втримати і зацікавити свою аудиторію. Тому ЗМІ шукають нові канали розповсюдження своєї продукції. Офіційні сайти та сторінки в соціальних мережах з кожним роком втрачають популярність серед аудиторії, тому редактори змушені шукати нові та перспективні шляхи комунікації зі своєю аудиторією. Одним з таких є так звані месенджери, які не лише швидко поширюють матеріали журналістів до конкретного читача, а й сам читам дробровільно дає згоду на отримання такої інформації.

Актуальність дослідження інноваційної лексики на сторінках інтернет-видань сьогодні зумовлена великою кількістю і частотою її вживання. З одного боку — це позитивне явище, що демонструє інтеграцію в європейське суспільство. З іншого — надмірне використання неологізмів у текстах мас-медіа, без належного пояснення їх значення, призводить до нерозуміння змісту матеріалу. Адже не кожен читач розуміє значення використаного в тексті неологізму.

Розглянуто проблему психологічних тригерів у російських традиційних і новітніх ЗМІ в умовах інформаційної війни Росії проти України, що через запланований маніпуляторами цілеспрямований обман з психологічною, політичною, військовою метою зацікавлених в його впливі політичних, військових, державних, фінансових інституцій Росії травмують психіку, викликають негативні емоції, видозмінюють свідомість, почуття людини, змінюють орієнтири, породжують неконтрольовану поведінку людей, які миттєво втрачають рівновагу, конструктивне сприйняття контенту, стають неспроможними самостійно врегулюв