У статті розглянуто актуальність біофілійного підходу у процесі відбудови міського середовища в Україні після війни. Біофілійний дизайн, який передбачає інтеграцію природних елементів в архітектурні рішення, стає важливим інструментом не тільки для створення сталих і екологічно збалансованих міст, але й для покращення психологічного здоров’я мешканців.
У статті розглянуто формування і розвиток концепції міста-саду на польських теренах упродовж першої чверті ХХ століття. Висвітлено досвід польської архітектури та урбаністики у контексті ідеї про місто-сад до Першої світової війни і у перші повоєнні роки. Описано приклади реалізованих польських міст-садів, діяльність як окремих діячів, так і цілих товариств та організацій, що займалися пропагуванням концепії міста-саду.
У статті робиться спроба окреслити явище просторової сегрегації у Львові, виділити історичні аспекти цього явища та їх вплив на сучасний стан. Наводиться власна класифікація соціальних груп, які склалися на цей момент у місті, а також окреслюється ступінь їх взаємної ізольованості.
У цій статті, написаній для українськихчитачів, автор торкається особливостей функціонування малихміст, використавши приклади невеликихміст Саксонії. Розроблення аспекту ґрунтується на багатьохприкладахта натурнихспостереженнях. Науковець перевіряв результати своїхпопередніхдосліджень з цієї тематики у дискусіях щодо належної якості життя у місті та дійшов висновку про те, що недостатньо уваги звертають на питання державного планування розвитку такихнаселенихпунктів.
Запропоновано комплексний підхід до вирішення наукових і практичних завдань формування та розвитку територіальних систем туризму і рекреації, що ґрунтується на поєднанні урбаністики та туристичної логістики. На прикладі групи адміністративних районів Львівської області представлено урбаністичну концепцію їх перспективного туристичного освоєння і формування туристично-рекреаційної інфраструктури в контексті логістичної організації та управління туристичною діяльністю.