Історична пам'ять

На підставі спадщини українських філософів 30-х років ХІХ — 50-х років ХХ ст. уперше розкрито особливості контактувань складових елементів назви статті під час аналізу ідеї Бога і системи Його наймень у зв’язках з ідеєю істинності й повноти (між)релігійних комунікацій**. Утверджено тезу про неминучу гармонізацію раціонального та ірраціонального, якщо настають сприятливі історичні обставини. У комплексі названих процесів осмислюється «музеєзація» буття.

Висвітлено актуальну проблему — з’ясування потенціалу історичного музею у подоланні конфлікту історичної пам’яті, що дестабілізує сучасне українське суспільство та перешкоджає його інтеграції та консолідації. Враховуючи те, що минуле й надалі є предметом політичних маніпуляцій та засобом суспільної дезінтеграції в Україні, суспільне порозуміння та примирення щодо суперечливих і вразливих сторінок історичної пам’яті є важливим завданням історичного музею.