містобудування

Метою статті є висвітлення теми емоційного впливу навколишнього середовища на суспільство в контексті основних напрямів досліджень сучасних урбаністів. Наукова новизна даної роботи полягає у визначенні головних принципів урбаністичних праць сьогодення та перспектив еволюції міського планування. У статті проаналізовано особливості розвитку міст XXI століття. Розглянуто взаємозв’язок містобудування з іншими науковими галузями: психологією, соціологією, економікою тощо. Вивчено міждисциплінарний досвід впливу сучасних технологій на людство загалом і містобудування зокрема.

У статті досліджується еволюція оборонних укріплень малих міст Волині на прикладі Дубна та Кременця. Аналізується процес переходу від дерев’яних фортифікацій до мурованих бастіонних систем, що відбувався під впливом змін у військовій стратегії, технологіях будівництва та політичній ситуації регіону. Значну увагу приділено особливостям містобудування, ролі фортифікацій у формуванні міських структур, а також їхній адаптації до природного ландшафту.

Дослідження висотних та щільних житлових комплексів не може відбуватися без врахування особливостей їхньої взаємодії із сформованим міським середовищем. Через різке зростання автомобілізації населення та відхід від індустріального вектору розвитку міст, під який узгоджено систему громадського транспорту, однією з найнагальніших проблем історичних міст постсоціалістичних країн стала проблема мобільності.

Запропоновано та обґрунтовано методику формування морфологічного тезаурусу, що розглядається як засіб систематизації та узагальнення морфологічних понять та філософських категорій, необхідних для розширення та поглиблення знань про форму і будову міста та здатних становити теоретичну основу вивчення морфології міста в контексті теорії містобудування. Пропонована методику реалізується у п’ять логічно послідовних та взаємодоповнюючих етапів.

Ця стаття написана після першої хвилі пандемії COVID-19, яка потрясла світ та застарілі системи. Після COVID ніщо не було б таким, як було раніше, однак потрібно зрозуміти, що саме потребує змін. У даній статті проаналізовано, що світ змінити сам не зможе, як повинени далі працювати архітектор та дизайнер; визначено основні напрямки розвитку містобудування. 

у статті йдеться про методику інтенсивного проектування під час архітектурних воркшопів, що використовуються у навчанні студентів та як спосіб залучення їх до партисипативного проектування. Як приклад, приведено воркшоп, що відбувався у 2016 році у Відні за участю студентів і викладачів з Технічного університету Відня (TUV), кафедри Містобудування (Stӓdtebau), НУ «Львівська політехніка» (НУЛП), кафедр Містобудування та Архітектурного проектування, Університету Лос Андес у Боготі (Universidad de los Andes, Bogotá).

Розглянуто актуальну проблему повернення сучасної архітектури у сферу мистецтва, символом котрого вибрано «божественний град». Проаналізовано історичний розвиток естетичних понять «краси» і «гармонії» у філософії та мистецтві ХІХ–ХХ ст. Показано зв’язок між філософським, мистецьким й архітектурним змістом цих понять. Розглянуто зміни і перетворення «краси» і «гармонії» у контексті тріади Вітрувія. Їхні трансформації та метаморфози розглянуто на тлі протистояння провідних мистецьких і архітектурних напрямів і стилів – романтизму і класицизму, модернізму і постмодернізму.

Метою роботи є висвітлення проблем, пов’язанихі з розвитком сучасних міст та можливостями діяльності в галузі архітектури та містобудування на користь