Гуцульщина

ВІЗУАЛЬНА СПАДЩИНА ВАДИМА ЩЕРБАКІВСЬКОГО — ПЕРШОДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ГЕНЕЗИ УКРАЇНСЬКОГО САКРАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА, НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ТА ЕТНОГРАФІЇ (ЗА АРХІВНИМИ МАТЕРІАЛАМИ ІН НАН УКРАЇНИ)

Світлини і негативи В. Щербаківського є важливим джерелом для вивчення генези українського сакрального будівництва, архітектури, народного мистецтва та етнографії. Вони є основою для відновлення мистецької традиції, зберігають актуальності, далеко виходять за межі історіографічного дискурсу.

Об’єктом дослідження є спадщина негативів В. Щербаківського, яка зібрана музеєм НТШ. Предметом — практика використання візуального матеріалу Вадимом Щербаківським для вивчення генези українського сакрального будівництва, народного мистецтва, етнографії та для відновлення мистецької традиції.

МАЙСТЕР ВАСИЛЬ ТУРЧИНЯК — БУДІВНИЧИЙ ЦЕРКВИ СВ. ЮРІЯ В С. ДУЛІБИ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ: РЕАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРЕКАЗ

У публікації розглянута обширна історіографія, висвітлено сучасний
стан дослідження життя і мистецької спадщини різьбяра-будівничого Василя
Турчиняка зі с. Луг Надвірнянського району. Проаналізовано праці, присвячені
В. Турчиняку, від кінця XIX ст. до сьогодення. Вказано, що вперше заговорили про
майстра в кінці XIX ст. після того, як його робітню відвідав відомий громадський діяч
і етнограф Володимир Шухевич. Встановлено, що дослідження творчості майстра
В. Турчиняка активізувалися в кінці XX — на початку XXI ст. З’ясована джерельна

МАЙСТЕР ВАСИЛЬ ТУРЧИНЯК — БУДІВНИЧИЙ ЦЕРКВИ СВ. ЮРІЯ В С. ДУЛІБИ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ: РЕАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРЕКАЗ

У публікації розглянута обширна історіографія, висвітлено сучасний стан
дослідження життя і мистецької спадщини різьбяра-будівничого Василя Турчиняка зі с. Луг
Надвірнянського району. Проаналізовано праці, присвячені В. Турчиняку, від кінця XIX ст. до
сьогодення. Вказано, що вперше заговорили про майстра в кінці XIX ст. після того, як його
робітню відвідав відомий громадський діяч і етнограф Володимир Шухевич. Встановлено,
що дослідження творчості майстра В. Турчиняка активізувалися в кінці XX — на початку

ШКОЛИ НАРОДНОГО ХРАМОВОГО БУДІВНИЦТВА, ТИПИ ТА ГРУПИ ЦЕРКОВ КАРПАТ

Встановлено, що сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат, у формах і сим­во­лах якої горяни виявили і зберегли загальноукраїнську спільність та яс­кра­ву регіональну специфіку, є історичним феноменом і найвищим вира­зом народної традиційної будівельної культури.

Дослідження показали, що в місцях, де зустрічається східний тип церкви із західним, відбувається синтез архітектурно-конструктивних рішень, який дає нові типи церков. Поява нових типів на українській етнічній території залежить від часу і місця такої зустрічі.