кримінальний процес

Анотація. Правовий статус свідка у кримінальному процесі передбачає наявність сукупності прав і обов’язків, котрі мають своїм обов’язком забезпечувати його співпрацю з органами правосуддя, задля досягнення завдань кримінального судочинства.

Заходи забезпечення безпеки осіб щодо свідків (фізичний захист, забезпечення конфіденційності, тощо) повинні стати гарантією надання свідчень без страху за своє життя чи життя своїх близьких, а також запобігання можливому тиску чи фізичній розправі з боку злочинців чи інших зацікавлених осіб. 

Анотація. Кримінальний процес є однією з провідних галузей права, яка відіграє ключову роль у забезпеченні правопорядку, справедливості та дотримання прав людини. У контексті глобалізації та інтеграції міжнародних правових систем, особливо систем Європейського Союзу (ЄС) та Сполучених Штатів Америки (США), кримінальний процес набуває особливого значення. Порівняння кримінальних процесів України, ЄС і США дозволяє виявити спільні риси, відмінності та найкращі практики, які можуть бути адаптовані для підвищення ефективності національних систем правосуддя.

 У Кримінальному процесуальному кодексі України виділяють слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії. Саме до негласних розшуковий дії належить – втручання у приватне спілкування. Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу. Стаття присвячена проблемі визначення поняття, змісту та межі втручання у приватне життя у кримінально процесуальному праві. Значна увага приділяється правовій регламентації видів втручання у приватне життя та їх особливості.

У статті досліджено сучасні інформаційні технології в діяльності органів прокуратури. Зауважено, що характер та роль використання прокурором інформаційних технологій можуть прямо чи опосередковано впливати на прозорість прокурора; професіоналізм у виконанні функцій; забезпечення особистої безпеки; спілкування з суб’єктами правоохоронних органів; поліпшення документообігу; доступність даних та надійність обробки інформації; ефективність управлінських та процесуальних рішень.

У статті poзглянyтo cиcтeмy заходів забезпечення кримінального провадження зa чинним Kpимiнaльним пpoцecyaльним кoдeкcoм Укpaïни. Здiйcнeнo критичний aнaлiз наукових позицій щодо пoняття зaxoдiв зaбeзпeчeння кpимiнaльнoгo пpoвaджeння, а також їх ознак.

Кримінальний процесуальний кодекс України є абсолютно новим, сучасним, демократичним інструментом, спрямованим на реалізацію судово-правової реформи, яка проводиться в Україні. Чинний КПК закріпив низку інститутів, що суттєво змінили кримінальне процесуальне законодавство України.

Закріплення у КПК 2012 р. інституту негласних слідчих (розшукових) дій вивело
негласні засоби отримання інформації на новий законодавчий рівень. Хоча варто
зазначити, що таке нововведення породило чимало дискусій серед науковців та
практиків щодо розуміння суті негласних слідчих (розшукових) дій та співвідношення їх
із оперативно-розшуковими заходами. Одні з них вважають, що це прогресивний крок
законодавця, спрямований на удосконалення засобів кримінальної процесуальної
діяльності, інші зазначають про недоцільність запровадження таких дій.