У сучасному правовому полі Україна стикається з безпрецедентними викликами, які вимагають специфічних підходів до соціального захисту груп населення, що є найбільш вразливими в умовах воєнного стану. В цій статті розглядаються ключові аспекти правової та соціальної допомоги трьом головним категоріям: переселенцям та біженцям, інвалідам війни та учасникам бойових дій, а також сім’ям загиблих у бойових діях.
Розглянуто сутність соціальних послуг як основного інструмента системи соціального захисту населення в Україні. Представлено класифікацію соціальних послуг за ознаками спрямованості, типу, місця і терміну надання. Запропоновано доповнити імперативну класифікацію видами соціальних послуг відповідно до індивідуальних потреб їхніх реципієнтів. Визначено функції соціальних послуг у системі соціального захисту населення України.
Здійснено структурування соціальних послуг не лише за видами, а й за напрямами адресування: послуги в сфері освіти, науки; послуги у соціально-побутовій сфері; послуги у медичній та лікувально-оздоровчій сфері; послуги у сфері особистісної соціальної та професійної адаптації. Вивчено функціональний аспект надання соціальних послуг.
Визначено особливості регулювання права осіб похилого віку на соціальний захист
на міжнародно-правовому рівні, охарактеризовано основні міжнародно-правові акти у
цій сфері. Серед міжнародно-правових актів, які мають значення для соціального
захисту осіб похилого віку, названо такі: загальна Декларація прав людини,
Європейська соціальна хартія, Міжнародний план дій з проблем старіння, прийнятий
Першою всесвітньою асамблеєю з проблем старіння у 1982 р., Принципи ООН стосовно