ріпакова олія

Досліджено вплив умов одержання ріпакової та соєвої олій методом екстракції у системі «тверде тіло – рідина» на якісний склад одержаних рослинних масел. Визначено основні хімічні константи (кислотне число, йодне число, естерне число, число омилення) та оптичні властивості (рефрактометричний показник заломлення та UV-Vis-спектри) для ріпакової та соєвої олій, одержаних екстракцією, при використанні хлористого метилену як розчинника із вихідної рослинної сировини різного ступеня подрібнення (0,2; 0,5 i 1,0 мм) та суміші подрібнених зернових фракцій.

Запропоновано модифікування бітумного в’яжучого екологічною епоксидованою ріпаковою олією (BERO) в присутності ініціатора (затверджувача). Як ініціатор використано адипінову кислоту (АА), малеїновий ангідрид (МА) та поліетиленполіамін (PEPA). Встановлено вплив температури модифікування та співвідношення ініціатор : епоксид ріпакової олії (ERO) : бітум, а також природи ініціатора на властивості модифікованого бітуму. Оцінено такі якісні показники бітуму, як температура розм’якшення, пенетрація, дуктильність та адгезія до скла.

У статті наведено результати дослідження зміни якісного складу рослинних олій сої та ріпаку із зміною ступеня подрібнення сировини, отриманих екстракційним вилученням у стаціонарному шарі в апараті Сокслета з використанням хлористого метилену як розчинника. Проведено ряд дослідів на визначення оптичних властивостей олії методом інфрачервоної спектроскопії. Представлено інфрачервоні спектри поглинання для різних зразків олій. Результати порівняноіз попередніми рефрактометричними дослідженнями та дослідженнями за допомогою ультрафіолетової спектроскопії.

У статті наведено результати експериментальних досліджень процесу екстракції рослинної олії із сої та ріпаку у стаціонарному шарі в апараті Сокслета. Як екстрагенти були використані полярні розчинники: хлористий метилен та етанол. Досліджено вплив ступеня подрібнення частинок рослинної сировини на вихід екстрагованої олії. Встановлено вплив розчинників на ефективність процесу. Результати кількісного аналізу представлено у вигляді графічних залежностей з наявністю основних параметрів процесу.