Convention

Стаття присвячена комплексному аналізу правової природи права людини на справедливий судовий розгляд, дослідженню механізмів його нормативно-правового забезпечення та ефективності реалізації крізь призму судової практики Європейського суду з прав людини. Особлива увага надається системному тлумаченню зазначеного права в контексті міжнародних стандартів пра­возахисної діяльності та його кореляції з національними правопорядками держав – учасниць Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У статті здійснено детальний аналіз правового регулювання міждер­жав­ного усиновлення в рамках міжнародного права, зокрема системний аналіз механізму уси­нов­лення іноземцями дітей-українців. Це дослідження має забезпечити належну правову визначеність щодо ключових проблем та питань, які виникають під час реалізації таких усиновлень, а також розглянути особливості процедури та прин­ципів усиновлення в Україні. Відзначено, що усиновлення, як внутрішнє, так і міжна­родне, відіграє важливу роль у забезпеченні права дитини на родинне виховання та повноцінний розвиток.

У статті визначено зміст принципів, завдань та особливостей  кодифікації  національного трудового законодавства до міжнародно-правових стандартів в контексті європейської інтеграції.

Міжнародний захист прав людини – це одне із найважливіших завдань сучасного міжнародного права та пов’язане з поняттям «стандарти прав людини». За допомогою стандартизації прав та свобод людини і громадянина можливо визнати ту чи іншу правову систему демократичною, тобто такою, яка відповідає демократичним цілям розвитку людства. Значну роль у захисті прав людини відіграють міжнародно-правові стандарти у сфері охорони здоров’я, і тому виникає необхідність їхнього дослідження.

Проаналізовано правові позиції Європейського суду з прав людини, сформованих у процесі розгляду справ, що стосувалися порушення прав людини через дискримінацію за мовною ознакою (дискримінація на ґрунті мови) під час реалізації права на освіту. На основі проаналізованих правових позиції можна пояснити необґрунтованість вимог деяких представників меншин здійснювати навчальний процес винятково мовою національної меншини, ігноруючи навчальний процес державною мовою.