Погляди на виховання, навчання, освіту, розвиток є завжди актуальними, адже різні ідеї впливу одних людей на інших є предметом дослідження багатьох наук. Земне життя, духовне навколишнє середовище потребує щоразу відсторонення розуму від земних, чуттєвих турбот, а звернення до духовних надчуттєвих, недоступних розумові проблем, які впливають на онтологічну життєдіяльність людини, яка регламентується відповідними нормами.
Існує небагато досліджень щодо того, як журналісти інтернет-видань створюють контент для переконання громадськості, як працюють технології мережевих мас-медій. У цій статті представлені дослідницькі результати теоретичної розвідки щодо можливості переконання користувачів в суспільно-політичних та соціально-економічних аспектах розуміння контенту. При тому, що багато користувачів добре обізнані в створенні та споживанні інформації у функціональних межах Інтернет-видань, аналіз ставив за мету виявити прогалини в індивідуальному уявленні аудиторії про контент.
Стаття присвячена проблематиці тлумачення об’єктів архітектурної спадщини, в контексті постійного збільшення їх кількості та розширення їх типологічного спектру, що веде до загрози релятивізації поняття «цінності»; в зв’язку із цим, виникає необхідність розширення формулювання категорії цінності тих чи інших об’єктів спадщини. Одним із досі не задіяних ресурсів, у цьому контексті, може вважатись поняття ідентичності, розуміння якої потребує теоретичної кваліфікації.
Стаття присвячена аналізу архітектурно-просторових рішень архітектурного об`єкту, збудованому за ідеєю Фридріха Кізлєра у співавторстві з Армандом Бартошем - архітектурному комплексу Храму книги, поблизу пагорба Гіват-Рам в Західному Єрусалимі. Досліджуються передумови формування світогляду архітектора, що пов`язані з походженням і містом народження – Чернівцями з потужною на той період іудейською общиною, де його батько займав одне з чільних місць. Надається анализ ідеологічних та семіологічних складових художніх рішень.
Звернено увагу на один із елементів нормативності правової комунікації, культуру
побудови наративу на рівні логіки. До уваги оглядово взято генезу визрівання теорії і
філософії логічності. Проаналізовані основні типові зв’язки логічності правового тексту
із нормами у висловлюваннях усних, письмових юридичних дискурсах із лексичним,
морфологічним, а також синтаксичним і стилістичним рівнями правового тексту