Проблематика правових заборон у національному та європейському праві має яскраво виражений міждисциплінарний контент. Сучасне українське середовище, крізь призму якого “переломлюються” (“пропускаються”) правові цінності європейської (євроатлантичної) і загальнолюдської цивілізацій – принципи, норми, інститути, джерела права, правові процедури тощо, доволі неоднорідне й суперечливе, що не може не відбиватися на особливостях українського права.
У статті проаналізовано семантичну сутність поняття “обмеження” у міждисцип лінарному вимірі. Розгляд наукових джерел дає підстави стверджувати, що правове ре гулювання – це регулювання суспільних відносин, що здійснюється за допомогою права та всієї сукупності правових засобів.
Поняття “регулювання” (від лат. regulo – правило) означає упорядкування, нала годження, приведення чогось у відповідність з чимось. На нашу думку, регулювати – це визначати поведінку людей та їх колективів, спрямовувати їх функціонування та розвиток, надавати певних меж, цілеспрямовано впорядковувати.
Безумовним надбанням цивілізації, показником цивілізованого розвитку су- спільства є встановлення та забезпечення соціального порядку. Одним із ціннісних проявів характерних ознак дієвості права в суспільстві вважається відповідний правопорядок, який досягається засобами впливу, регулювання, забезпечення. Не викликає сумніву теза проте, що ціннісний вияв регулювання — це ознака стабільного суспільного розвитку. Розглянуто і надано характеристику регулюванню в контексті розгляду ефективної його дії як регулятора суспільних відносин.
Стаття присвячена розгляду теоретичних підходів до визначення терміна «юридична превенція» у контексті широкого та вузького розуміння. Досліджено різні наукові підходи до визначення терміна «юридична превенція» з погляду на кримінальне, кримінальне процесуальне, цивільне, адміністративне законодавство, законодавство про працю. Розкривається сутність поняття «юридична превенція» як профілактика, запобігання та підкреслені всі основні аспекти, пов’язані з нормативно-правовим регулюванням щодо правового явища, яке досліджується.