У статті здійснено аналіз семантичної сутності поняття «обмеження» у міждисциплінарному вимірі. Розгляд наукових джерел дає підстави стверджувати, що правове регулювання це регулювання суспільних відносин, що здійснюється за допомогою права та всієї сукупності правових засобів.
Поняття «регулювання» (від лат. regulo – правило) означає упорядкування, налагодження, приведення чогось у відповідність з чимось. На нашу думку, регулювати – це визначати поведінку людей та їх колективів, спрямовувати його функціонування та розвиток, надавати йому певних меж, цілеспрямовано його впорядковувати.
Поряд із цим ряд науковців термін «регулювання» відносять лише до права як системи норм та деяких інших специфічних правових явищ (правовідносин, актів реалізації норм права). Вони не погоджуються з існуючим розумінням регулювання суспільних відносин як жорсткого і владного їх нормування державою, законом, оскільки, на їх думку, категорія «регулювання» не є тотожною примусу, жорсткому і владному припису. Норма права встановлює лише модель відносин, у якій суспільні інтереси повинні співвідноситись з інтересами членів суспільства, поряд з цим право широко використовує такі засоби впливу на поведінку людей, як стимулювання, заохочення, надання прав тощо.
Обґрунтовано, що для переходу до визначення правового регулювання необхідно зробити відповідні посилання на теорію права, яка надає роз’яснення поняттям «правового впливу» і «правового регулювання». Правовий вплив вважається більш широким поняттям, оскільки включає нормативно - організаційний вплив на суспільні відносини не тільки системи спеціальних юридичних засобів (тих, що безпосередньо регулюють ці відносини - норм права, правовідносин, актів реалізації і застосування права), а також і інших правових явищ - правосвідомості, правової культури, правових принципів, правотворчого процесу тощо.
Запропоновано визначення правове регулювання — це здійснюваний державою за допомогою всіх юридичних засобів владний вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування, закріплення, охорони і розвитку», крім такого (власне регулятивного) впливу, право чинить також духовно-ідеологічний вплив на індивідуальну і суспільну свідомість (як у процесі правового регулювання, так і поза ним).
Проаналізовано «обмеження» і «заборони» саме як правові категорії. Досліджено етимологію слів «обмеження» і «заборона», їх співвідношення між собою та із суміжними і синонімічними поняттями, і запропоновано авторський варіант розуміння змісту і сутності вказаних понять.
Виокремлено низку особливостей, які характеризують обмеження і заборони як правові категорії (визначаються у нормативно-правових актах; встановлюються задля запобігання можливим проявам зловживання правом; пов’язані зі «звуженням» правового статусу особи; передбачають специфічну модель поведінки, зокрема обмеження – активну, тобто вчиняти лише те, що визначено межами; заборони – пасивну, тобто утримуватись від вчинення заборонених дій; виконують охоронну і захисну функцію суспільних відносин; їх недотримання супроводжується негативною реакцією держави.
Визначено поняття, ознаки, класифікацію та проведено системний аналіз обмежень і заборон як засобів правового регулювання. З огляду на аналіз словникової, довідникової, енциклопедичної літератури, а також фахових правових джерел, у статті сформульовано авторські дефініції «обмеження». Специфіка саме цих обмежень і заборон полягає в особливій сфері застосування (вони поширюються на фізичних осіб під час реалізації ними повноважень в межах державної служби); вони поширюються на спеціальних суб’єктів (безпосередньо на осіб, що мають правовий статус державних службовців); їх застосування обумовлено спеціальною метою; їм притаманне специфічне, комплексне нормативно-правове регулювання; їх застосування забезпечене державним примусом.
Виявлено характерні ознаки, які притаманні обмеженням і заборонам у сфері правового регулювання: індивідуальний характер; превентивний характер; лімітуючий характер; примусовий характер; наявність спеціального суб’єкта; зв'язок з професійною діяльністю; зв'язок з деліктними нормами) та пояснено їх сутність.
Охарактеризовано нормативну основу визначення і застосування обмежень і заборон як засобів провового регулювання (матеріальне законодавство, процесуальне законодавство, підзаконні нормативно-правові акти. Проведено класифікацію обмежень і заборон і запропоновано їх умовно поділяти на три групи (особисті, майнові та змішані).
1. Syrota I. M. (2001) Pravo sotsialnoho zabezpechennia v Ukraini [The law of social security in Ukraine]: pidruchnyk. Kharkiv: Odisei Publ. 420 p. [in Ukrainian].
2. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t. (1977) [Dictionary of the Ukrainian language: in 11 volumes.]. AN Ukrainskoi RSR, In-t movoznav. im. O. O. Potebni; redkol.: I. K. Bilodid (holova) ta in. Kyiv: Naukova dumka Publ, 1970–1980. Vol. 8: Pryroda-Riakhtlyvyi. Red. tomu: V. O. Vynnyk ta in. 927 p. [in Ukrainian].
3. Zahalna teoriia prava: pidruchnyk (2015). [General theory of law]. Za zah. red. M.I. Koziubry. Kyiv: Vaite Publ. 392 p. [in Ukrainian].
4. Yurydychnyi slovnyk [Legal dictionary]. URL: https://violity.com/ua/110413952-yuridichnij-slovnik-redakciya-babiya-b-... (Accessed: 06.02.2024). [in Ukrainian].
5. Zahalna teoriia derzhavy i prava (1997) [General theory of the state and law] Za red. V. V. Kopieichykova. Kyiv: Yurinkom Publ. 320 р. [in Ukrainian].
6. Tarakhovych T. I. (2010) Pravove rehuliuvannia ta pravotvorchist: spivvidnoshennia poniat [Legal regulation and law-making: correlation of concepts]. Derzhava i pravo. Vol. 49. P. 9–16. [in Ukrainian].
7. Platonenko O. S. (2017) Pravove rehuliuvannia suspilnykh vidnosyn: teoretychni osnovy. Zaboroni zasoby rehuliuvannia suspilnykh vidnosyn [Legal regulation of social relations: theoretical foundations. Prohibited means of regulating social relations]. Pravove rehuliuvannia suspilnykh vidnosyn: aktualni problemy ta vymohy sohodennia. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Zaporizhzhia: Zaporizka miska hromadska orhanizatsiia «Istyna». P. 16–18/. [in Ukrainian].
8. Rabinovych P. M. (2021). Osnovy teorii ta filosofii prava [Basics of theory and philosophy of law]. Navchalnyi posibnyk. Lviv: Vydavnytstvo LOBF «Medytsyna i pravo» Publ. 256 p. [in Ukrainian].
9. Kurakin,O. M. (2016) Mekhanizm pravovoho rehuliuvannia: teoretyko-pravova model (2016) [Mechanism of legal regulation: theoretical and legal model]: avtoref. dys. ... d-ra yuryd. nauk: 12.00.01. Kharkivskyi natsionalnyi universytet vnutrishnikh sprav. Kharkiv. 40 p. [in Ukrainian].
10. Chemodurova A. (2020) Pravove rehuliuvannia ta yoho efektyvnist u suchasnomu sviti [Legal regulation and its effectiveness in the modern world]. Pidpryiemnytstvo. Hospodarstvo i pravo. 2020. No 4. P. 262–267. [in Ukrainian].
11. Zahalna teoriia derzhavy i prava: pidruchnyk dlia studentiv yurydychnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv (2009). [General theory of the state and law: a textbook for students of legal higher educational institutions]. M. V. Tsvik, O. V. Petryshyn, L. V. Avramenko ta in. Za red. d-ra yuryd. nauk, prof., akad. APrN Ukrainy M. V. Tsvika, d-ra yuryd. nauk, prof., akad. APrN Ukrainy O. V. Petryshyna. Kharkiv: Pravo Publ. 584 p. [in Ukrainian].
12. Teoriia derzhavy i prava: pidruchnyk (2011). [Theory of the state and law: a textbook]. Hida Ye. O., Bilozorov Ye. V., Zavalnyi A. M. ta in.; za zah. red. Ye. O. Hidy. Kyiv: FOP O. S. Lipkan Publ. 260 p. [in Ukrainian].
13. Vediernikov Yu. A. (2008) Teoriia derzhavy i prava: navchalnyi posibnyk. [Theory of the state and law: a study guide]. Kyiv: Znannia Publ. 333 p. [in Ukrainian].
14. Protsevskyi O. I. (2014) Zaborona prymusovoi pratsi yak skladova pryntsypu svobody pratsi [Prohibition of forced labor as a component of the principle of freedom of labor]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. H. S. Skovorody. Pravo. Vol. 22. P. 30–40. [in Ukrainian].
15. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» / VR Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (Accessed: 06.02.2024). [in Ukrainian].
16. Nastiuk V. Ya., Bielievtseva V. V. (2009) Administratyvno-pravovi rezhymy v Ukraini: monohrafiia [Administrative and legal regimes in Ukraine: monograph]. Kharkiv: Pravo Publ. 128 p. [in Ukrainian].
17. Polianskyy̆ T. T. (2013) Zlovzhyvannia pravom (zahalnoteoretychne doslidzhennia): monohrafiia [Abuse of law (general theoretical study): monograph]. Kyiv: Redaktsiinyi zhurnal «Pravo Ukraïny»; Kharkiv: Pravo Publ. 376 p. [in Ukrainian].
18. Shymon O. M. (2018) Zarubizhnyi dosvid pravovoho rehuliuvannia ta zastosuvannia obmezhen i zaboron yak zasobiv zapobihannia administratyvnym pravoporushenniam, poviazanym z koruptsiieiu [Foreign experience of legal regulation and the application of restrictions and prohibitions as means of preventing administrative offenses related to corruption]. Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii. No 3. P. 169–175. [in Ukrainian].
19. Zakon Ukrainy «Pro status narodnoho deputata Ukrainy» [The Law of Ukraine «On the Status of People's Deputy of Ukraine»]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» / VR Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text (Accessed: 06.02.2024). [in Ukrainian].