ревіталізація

Ревіталізація промислових територій є важливою складовою ефективного розвитку міст. Така практика уже поширена в багатьох країнах світу. В Україні є не багато реалізованих об’єктів, але щороку їх стає більше. В статті розглядається практичний досвід ревіталізації з інших країн та виокремлено застосовані підходи. Спільні та відмінні для різних проектів.  Проведено дослідження промислової території на вулиці Замковій, у Львові. Авторами виділено складні питання у розвитку території та сформовано власні принципи для ефективного розвитку ділянки.

У статті сформовано дефініції “замок в стані тривалої руїни” та “архітектурна ревіталізація”. Розглянуто перелік заходів спрямованих на збереження пам’яток архітектури, а саме консервація, реставрація, музеєфікація, пристосування, ремонт (реставраційний), ревалоризація, реабілітація, регенерація, ревіталізація, реконструкція, відбудова, відтворення, реновація та ознакування, щодо їх застосування на прикладі замків в стані тривалої руїни. Визначено, які з перелічених варіантів підходять для збереження даного типу споруд, а які слід відкинути.

У даній статті пропонується до огляду практичний досвід ревіталізації
замкових руїн Європи на прикладі замків у Англії (Беленсов Хол, Сендсфут), Шотландії
(Уркхарт), Італії (Дольчеаква, Зігмундскрон), Німеччині (Морітцбург), Польщі
(Мальборк). При аналізі замкових споруд акцентується на синтезі заходів щодо
збереження та відродження об’єктів: одночасне застосування реконструкції та
пристосування, консервації та музеєфікації, реставрації та відбудови. Європейський
досвід показує, що оживлення занедбаних та забутих пам’яток архітектури, зокрема

У статті розглянуто сучасні процеси і креативні стратегії ревіталізації давніх міст Японії: Хагі, Ономічі та Омі Хвчіман. На цих прикладах виявлено пряму залежність між історичною моделюю управління і сучасною рушійною силою ревіталізації кожного з міст, що дозволяє говорити про існування феномену їх сталого історичного способу дії, який зберігається і зараз.