Розглянуто архітектурні особливості малоповерхової типової житлової забудови в період 1939-1955 років в Україні. Відзначено, що саме в цей час активно розвивалось масове будівництво житла для населення в Україні під час індустріалізації та післявоєнного відновлення. Така типова забудова була характерною для багатьох міст і містечок у цих роках і відображала дух та потреби того часу.
Розглянуто перший етап розробки проєкту реконструкції історичного житлового будинку, а саме вивченню вихідних даних (інвентарних планів та технічного стану будинку), а також нормативних вимог до реконструкції таких будинків.
Обстеження технічного стану житлового будинку виконується з метою встановлення ступеня фізичного зносу, визначення можливості сприйняття несучими конструкціями додаткових навантажень і, у разі потреби, розроблення заходів щодо підсилення цих конструкцій, зміцнення ґрунтів основ і підсилення фундаментів, а також для подальшого моніторингу.
Стаття присвячена актуальним проблемам щодо реконструкції житла в Україні, а також шляхам її вирішення. Висвітлюється вітчизняний та зарубіжний досвід перепланування існуючих квартир, реконструкції історичної забудови з надбудовою мансард, додаткових поверхів або без них.
Проаналізовано найбільш характерні ситуації в сфері формування житлової політики крупного міста, що постали в процесі переходу від соціалістичної до ринкової системи господарювання, можливості впливу міських органів влади на процеси формування міського житлового фонду.