У роботі наведено результати досліджень, за допомогою яких удосконалено метод мінімізації затримки громадського транспорту на перехрестях, де діє система координованого управління рухом. Такі транспортні дослідження проводились із одночасним застосуванням натурних вимірювань з вивчення показників транспортного потоку та імітаційного моделювання у PTV VISSIM для перевірки рівня ефективності роботи координованого управління та достовірності отриманих результаті. Суть методу полягає в тому, що досягається зменшення затримки в русі із розрахунку на одного користувача транспортної системи під час його переміщення регульованою ділянкою вулично-дорожньої мережі. Ефективність цього методу досягається за умови значної інтенсивності громадського транспорту, якому забезпечується просторовий пріоритет у вигляді виділеної смуги. Обов’язковими показниками та параметрами є незмінність кількості смуг руху на ділянці, де відбувається координація, а також високий рівень транзитності (понад 70 %) прямих транспортних потоків. Результат досягається за існування таких фаз на напрямку координованого управління, частка дозвільного сигналу у яких становить понад 45 % від тривалості циклу з обмеженнями тривалості 90-125 с. За таких параметрів мінімізуються стартові затримки загального транспортного потоку на стоп-лініях і досягаються максимальні значення потоку насичення. До того ж, встановлюється достатня ширина стрічки часу для проїзду громадським транспортом регульованих ділянок. Певна затримка громадського транспорту у такій системі управління все ж виникає, проте вона пов’язана із його затримками на зупинкових пунктах. Впровадження таких систем координованого управління рухом рекомендується на магістральних вулицях загальноміського значення регульованого руху з відстанню між суміжними стоп-лініями не більше 800 м. Таке обмеження дозволяє уникнути розпаду груп транспортних засобів.
1. Fornalchyk, Y., Kernytskyy, I., Hrytsun, O., & Royko, Y. (2021). Choice of the rational regimes of traffic light control for traffic and pedestrian flows. Scientific Review Engineering and Environmental Studies (SREES), 30(1), 38-50. doi: 10.22630/PNIKS.2021.30.1.4 (in English).
https://doi.org/10.22630/PNIKS.2021.30.1.4
2. Gong, Q., Liang, X., & Xu, M. (2019). Pedestrian violations crossing behavior at signal intersections: A case study in Anning District of Lanzhou. IOP Conf. Series: Materials Science and Engineering (pp. 1-9). doi: 10.1088/1757-899X/688/4/044006 (in English).
https://doi.org/10.1088/1757-899X/688/4/044006
3. Iryo-Asano, M., & Alhajyaseen, W. (2017). Consideration of a Pedestrian Speed Change Model in the Pedestrian-Vehicle Safety Assessment of Signalized Crosswalks. Transportation Research Procedia, 21. 87-97. doi: 10.1016/j.trpro.2017.03.080 (in English).
https://doi.org/10.1016/j.trpro.2017.03.080
4. Currie, G., Sarvi, M., & Young, W. (2007). Balanced Road Space Allocation: A Comprehensive Approach. ITE Journal on the Web (pp. 75–83). (in English).
5. Abramova, L. (2019). Osoblyvosti modelyuvannya hrupovoho rukhu transportnykh zasobiv u mistakh [Features of modeling of vehicles' group movement in cities]. International scientific and practical conference "Scientific achievements of modern society" (pp. 8-17). Liverpool: Cognum Publishing House (in Ukrainian).
6. Krystopchuk, M., Khitrov, I., Tson, O., & Pochuzhevskyy, O. (2021). Doslidzhennya koordynovanoho upravlinnya transportnymy potokamy v tsentralniy chastyni mista [Research of coordinated management of transport flows in the central part of the city]. Suchasni tekhnolohiyi v mashynobuduvanni ta transporti [Advances in mechanical engineering and transport], 1(16), 82-90. doi : 10.36910/automash.v1i16.511 (in Ukrainian).
7. Kulyk, M., & Shyrin, V. (2019). Zabezpechennya staloyi shvydkosti transportnykh potokiv v rezhymi koordynovanoho upravlinni na miskykh mahistralyakh [Ensuring a constant speed of traffic flows in the mode of coordinated management on urban highways]. IV Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Bezpeka na transporti - osnova efektyvnoi infrastruktury: problemy ta perspektyvy» [IV International scientific-practical conference "Transport safety - the basis of efficient infrastructure: problems and perspectives"] (pp. 238-242). Kharkiv, Ukraine: KhNADU, (in Ukrainian).
8. Fornalchyk, Y., Vikovych, I., Royko, Y., & Hrytsun, O. (2021). Improvement of methods for assessing the effectiveness of dedicated lanes for public transport, Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(3) (109), 29-37. doi: 10.15587/1729-4061.2021.225397 (in English).
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225397
9. Chen, C., Che, X., Huang, W., & Li, K. (2019). A two-way progression model for arterial signal coordination considering side-street turning traffic. Transportmetrica B: Transport Dynamics, 7(1), 1627-1650. doi: 10.1080/21680566.2019.1672590 (in English).
https://doi.org/10.1080/21680566.2019.1672590
10. Canadian Capacity Guide for Signalized Intersections. (2008). Retrieved from: https://trid.trb.org/view/925696 (in English).
11. Signal Timing Manual. Second Edition. NCHRP Report 812. National Cooperative Highway Research Program. (2015). U.S. Department of Transportation Federal Highway Administration (in English).
12. Gartner, N., Pooran, F., & Andrews, C. (2002). Implementation and Field Testing of the OPAC Adaptive Control Strategy in RT-TRACS, Proc. Of 81st Annual Meeting of the TRB. Oakland, CA, USA: IEEE, (pp. 148-156). (in English).
13. Vikovich, I., & Zubachyk, R. (2015). Bus lane within the area of intersection" method for buses priority on the intersections. Transport and Telecommunication Journal, 16(4), 20-30. doi: 10.1515/ttj-2015-0024 (in English).
https://doi.org/10.1515/ttj-2015-0024
14. Shaaban, K., & Ghanim, M. (2018). Evaluation of Transit Signal Priority Implementation for Bus Transit along a Major Arterial Using Microsimulation. The 9th International Conference on Ambient Systems, Networks and Technologies, Procedia Computer Science 130, 82-89. doi: 10.1016/j.procs.2018.04.015 (in English).
https://doi.org/10.1016/j.procs.2018.04.015
15. Furth, P.G., & Muller, T.H. (2000). Conditional Bus Priority at Signalized Intersections: Better Service Quality with Less Traffic Disruption. Transportation research record, 1731(1). 23-30. doi: 10.3141/1731-04 (in English).
https://doi.org/10.3141/1731-04
16. Anderson, P., & Daganzo, C. F. (2019). Effect of Transit Signal Priority on Bus Service Reliability. Transportation Research Procedia 38, 2-19. doi: 10.1016/j.trpro.2019.05.002 (in English).
https://doi.org/10.1016/j.trpro.2019.05.002
17. Ryabushenko, O., Nagluk, I., & Shevtsov, D. (2019). Doslidzhennya rezhymu rukhu avtomobilya v umovakh mista za danymy GPS treku [Research of the mode of the car's movement in the conditions of the city according to GPS track data]. Visnyk KhNADU [Bulletin of KHNADU], 198, 448-456 (in Ukrainian).
18. Ji, Y., Tang, Y., Wang, W., & Du, Y. (2018). Tram-Oriented Traffic Signal Timing Resynchronization. Journal of Advanced Transportation, 2018(6). 1-13. doi: 10.1155/2018/8796250 (in English).
https://doi.org/10.1155/2018/8796250
19. Shi, J., Sun, Y., Schonfeld, P., & Qi, J. (2017). Joint optimization of tram timetables and signal timing adjustments at intersections. Transportation Research Part C: Emerging Technologies, 83, 104-119. doi: 10.1016/j.trc.2017.07.014 (in English).
https://doi.org/10.1016/j.trc.2017.07.014
20. Zhou, L., Wang, Yi., & Liu, Ya. (2017). Active signal priority control method for bus rapid transit based on Vehicle Infrastructure Integration. International Journal of Transportation Science and Technology, 6(2), 99-109. doi: 10.1016/j.ijtst.2017.06.001 (in English).
https://doi.org/10.1016/j.ijtst.2017.06.001
21. Scheffler, R., & Strehler, M. (2017). Optimizing traffic signal settings for public transport priority. 17th Workshop on Algorithmic Approaches for Transportation Modelling, Optimization, and Systems, (рр. 9:1-9:15). doi: 10.4230/OASIcs.ATMOS.2017.9 (in English).