defensive structures

У статті вперше вводяться в науковий обіг три архівні першоджерела, які зберігаються у Воєнному архіві Австрійського державного архіву у Відні (Österreichische Staatsarchiv. Kriegsarchiv. Wien): карта «Plan der demolirten Festung Stanislawow. Durchshnitle nach den Linien», 1812 р. (План знесеної фортеці Станіславова. Перетини по лініях) і два текстові документи – «Demolirung der Befestigung Stanislawow. Mineurs Detachement. Relation» 13.08.1812 р. (Демонтаж укріплень Станіславова. Гірничий загін. Реляція) та «Total Bericht.

Розглянуто властивості архітектурно-містобудівного творення середмістя у історичних містах Деражне і Деражня. З’ясовано, що у Деражне замок розташовувався в південній частині сьогоднішнього села, на клиновому виступі утвореному в місці впадіння струмка у річку Горинь. Середмістя стояло на північний схід від замку. Його територія мала ознаки регулярного прямокутника, а брами розташовувалися у західній та північній сторонах оборонного периметра.

У статті за результатами вивчення іконографічних, картографічних джерел та натурних обстежень розглядається структура, розпланувальні характеристики та система оборони інкастельованого комплексу Хрестовоздвиженського монастиря Скит Манявський, що був закладений як обитель православних монахів-пустельників у лісовому масиві передгір’я Карпат на землях села Маняви в Галицькому повіті Галицької землі Руського воєводства у період пізнього середньовіччя.

Надійні оборонні споруди у XVII–XVIII на теренах Західної України були запорукою стабільного функціонування замку, міста чи монастиря. Монастирські комплекси активно домінували у просторі населених пунктів чи ландшафту. Обителі оо. бернардинів були одними з найчисленніших осередків серед орденів західного обряду на території дослідження та в силу різних чинників відігравали активну оборонну роль у системі захисту міст та навколишніх теренів. Оборонні споруди, окрім захисту, визначали територію об’єкта.