військовослужбовці

У статті досліджено роль і значення менеджменту в поверненні військовослужбовців до повноцінного життя в українському суспільстві. Підкреслено, що війна спричиняє серйозні психологічні травми, особливо у тих, хто перебуває на передовій. Враховуючи зростання кількості ветеранів в Україні, їхня успішна реінтеграція стає пріоритетним завданням для держави та суспільства. Проаналізовано різні підходи до визначення поняття “реінтеграція” та акцентовано на важливості комплексного підходу, що передбачає узгоджені дії уряду, бізнесу та громадськості.

У статті розглянуто особливості виконання покарання у вигляді арешту для військово­службовців з акцентом на юридичні, психологічні та організаційні аспекти, які відрізняють його від цивільних форм покарання. Арешт у військовій системі є специфічним дисциплінарним заходом, що має на меті підтримання порядку, дисципліни та контролю в Збройних силах. У статті детально аналізується правова база, що регулює накладення арешту на військовослуж­бовців, зокрема відповідні військові нормативно-правові акти, такі як Кримінальний кодекс військовослужбовців та Дисциплінарний статут Збройних сил.

У статті опрацьовано передумови становлення та реалізації служби інституту військових капеланів, її важливість та актуальність в умовах понаддесятирічної війни та повномасштаб­ного незаконного воєнного вторгнення на територію незалежної України. Знання про роль і місце військових капеланів у збройних силах, особливості їх душпастирської діяльності потрібні перш за все для повноцінного функціонування Українських Збройних сил, до складу яких входять люди, що зберігають своє психологічне здоров’я та стійкість, будучи максимально наближеними до християнської віри та релігії.

У статті розглядаються проблеми правового регулювання публічних фінансів в Україні. Метою статті є аналіз зазначених питань на прикладі фінансування соціаль­ного захисту військовослужбовців. Із використанням аналізу, синтезу, порівняльно-пра­вового, тлумачення, статистичного та інших методів виявлено прогалини законо­давства, зокрема Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослуж­бовців та членів їх сімей”. Запропоновано уточнити визначення поняття “соціальний захист військовослужбовців” (стаття 1) із зазначенням ролі фінансового забезпечення.

У статті визначено теоретико-методологічні та практичні засади військового права як окремої галузі права та з’ясовано його місце і роль у системі права України. Визначено, що військове право є системою загальнообов’язкових норм, формально визначених правил пове дінки у військово-публічній сфері, які встановлюються, охороняються і забезпечуються держа вою та здійснюють регулювання суспільних відносин, пов’язаних із діяльністю військової організації суспільства та мають на меті забезпечення захисту держави, суверенітету, терито ріальної цілісності.

У статті досліджуються особливості правового регулювання мобілізаційним про­цесом в у Сполучених штатах Штатах Америки, Великої Великій Британії, Фінляндії та країнах Прибал­тики, практика яких має свою специфіку, пов’язану з національними традиціями, умо­вами проходження строкової військової та резервної служби, географічним розташу­ван­ням країни та іншими характерними ознаками.

У статті розглянуто у контексті норм міжнародного гуманітарного права підви щення ефективності правового регулювання фіксації ушкоджень, яких зазнали військо вослужбовці у ході бойових дій. Об’єкт дослідження – правове регулювання фіксації ушкоджень, яких зазнали військовослужбовці під час збройних конфліктів. Предмет дослідження – розвиток норм, що застосовуються у період збройних конфліктів для фіксації ушкоджень військовослужбовців.

У статті визначено теоретико-методологічні та практичні засади військового права як окремої галузі права та з’ясовано його місце і роль у системі права України. Визначено, що військове право є системою загальнообов’язкових норм, формально виз- начених правил поведінки у військово-публічній сфері, які встановлюються, охоро- няються і забезпечуються державою та здійснюють регулювання суспільних відносин, пов’язаних із діяльністю військової організації суспільства та мають на меті забезпе- чення захисту держави, суверенітету, територіальної цілісності.