розуміння

Анотація. У період бурхливого розвитку природничих наук, масової діджиталізації всіх сфер
суспільного життя і практично безмежних можливостей штучного інтелекту спостерігається пожвав-
лення інтересу до психологічної герменевтики, як акцентує увагу на глибинних сенсах людського
існування і цінностях колективного буття. Мета цієї статті полягає у з’ясуванні внеску філософських
досліджень гуманітарних наук у розвиток психологічної герменевтики як дескриптивної (фено-

Загальнотеоретична юридична наука по суті є практичною дисципліною. Тому не встановлений інституційний дуалізм прикладної та теоретичної юриспруденції в університетах, на відміну, наприклад, від математики чи фізики. Однак погляд на попередню історію права показує, що був період, коли юридична теорія піддавалась фундаментальним дослідженням. Водночас з ентузіазмом сприймали аргументи з суміжних дисциплін, таких як філософія та соціальні науки, саме задля теоретичної розробки методології права. На жаль, цей золотий вік теорії закінчився.

Існує небагато досліджень щодо того, як журналісти інтернет-видань створюють контент для переконання громадськості, як працюють технології мережевих мас-медій. У цій статті представлені дослідницькі результати теоретичної розвідки щодо можливості переконання користувачів в суспільно-політичних та соціально-економічних аспектах розуміння контенту. При тому, що багато користувачів добре обізнані в створенні та споживанні інформації у функціональних межах Інтернет-видань, аналіз ставив за мету виявити прогалини в індивідуальному уявленні аудиторії про контент.