Анотація. Метаантропологічна методологія розширює межі традиційного розуміння права, включаючи філософські, культурні та антропологічні аспекти, що важливо для вирішення сучасних проблем міжнародного права, таких як захист прав людини, конфлікти культур, міграція, екологічні питання та питання глобальної безпеки.
Антропологічне обґрунтування людської гідності є актуальною темою. Людина є творінням Бога, наділена позитивними і негативними властивостями, проте яким із них віддати перевагу вона вирішує сама.
З’ясовується поняття людської гідності людини та її місце у житті людини. Наголошується на антропології, як на процесі створення особи та наділення її властивостями, які має сам Бог, адже людина створена за подобою Божою та повинна наслідувати всі ті позитивні якості, якій їй надано.
У статті здійснено порівняльний аналіз концепту особистості основних філософсько-правових шкіл. Основоположник сучасного персоналізму Е. Муньє вважав, що “Я” людини є “первинною реальністю”, і вона, на його думку, є й передумовою, і дійсністю історичної творчості. Особистість – центр переорієнтування об’єктивного унiверсуму, хто досяг рівня особистісного існування, є суб’єктом створення власне людської реальності. Екзистенціалізм висуває унікальність людського буття, приділяючи велику увагу емоційному, духовному стану особистості.
Analyzes the philosophical principles of Emmanuel Mounier personalist concept and identifies its impact on the philosophical currents of the twentieth century. Studied existential philosophical principles and major categories that uses existentialism in the interpretation of the rights and specificity of its existence. Conceptual phenomenology content through the analysis of the concept of "I", highlights the main dimensions of anthropological philosophy in the context filosofemy Max Scheler.
The article of the positions of the various schools of philosophy examines the philosophical and legal category of "personality", the main approaches to the definitive abovementioned issues and highlights their main content. The author deals with defining in detail three aspects of human existence: matter, social cohesion and human personality and proved that the views of most philosophers on this issue coincide.
The article examines the process of forming metaantropologichnoi right methodology. Consider the anthropological content of the methodology, the impact of the external environment, individual efforts in the formation of the legal rights of the methodology.
The article analyzes the legal knowledge as a legal category that reflects the process, while the result of a focused knowledge of law. We consider the epistemological aspect of thinking that opens in a conscious effort to create the entity and identify their attitude to the law in a particular behavior and activity. DONE general theoretical analysis of the conceptual foundations of legal knowledge of the methodology, described the basic scientific methods the nature and features of this complex legal
In the article the concept of human personality built on the basic ideas of the leading right-wing philosophical schools. We consider the notion of "personalism" and the characteristics of its importance in contemporary philosophy. Researched historical basis and development of ideas of personalism and personalistic analyzes the major trends taking into account the characteristics of their basic philosophical concepts of representatives. The methods and the most important categories which uses existentialism in the interpretation of the rights and specificity of its existence.
The article examines the anthropological perspective in the light of philosophical and legal knowledge and practical transformation of legal reality. Revealed methodological principles and main sources of formation of anthropological principle in the philosophy of law, elucidated the historical development of philosophical and legal views on the anthropological principle as part of the ideological and methodological foundations of philosophy of law. The essence of the anthropological principle in legal philosophy by analyzing the specific subject of philosophical and legal knowledge.
The article explores the process of forming methodology of the scientist – lawyer. It discusses the anthropological content of the methodology, the impact of the external environment, individual efforts in the formation of the legal methodology of the scientist.