Метаантропологічна методологія у становленні та розвитку міжнародного права

Метаантропологічна методологія розширює межі традиційного розу­мін­ня права, з-поміж яких філософські, культурні та антропологічні аспекти, що важливо для розв’язання сучасних проблем міжнародного права, таких як захист прав людини, конфлікти культур, міграція, екологічні питання та питання глобальної безпеки.

Наукова новизна полягає в інтеграції метаантропологічної методології в теорію між­народного права. Стаття аналізує її вплив на формування сучасного права та про­по­нує нові підходи до вирішення і міжнародних правових конфліктів. Впроваджується но­вий погляд на право як багаторівневу та багатоступеневу систему, де враховується як по­зи­тивне право, природне право, так і антропологічні чинники у метафізичному вимірі.

Метаантропологічна методологія – це підхід, що поєднує антропологічні, філо­софсь­кі та правові концепції, метою якого є дослідження метафізичних вимірів люд­ської природи та їхнього впливу на правові системи, зокрема міжнародне право.

Така методологія розглядає людину як не просто соціально-правову одиницю, а як істоту, яка одночасно перебуває у фізичній та метафізичній площах, як тілесну і духовну особи. 

Розглядаючи трансцендентальність, наголосимо, що визнається існування метафі­зичних і духовних чинників, які впливають на правові процеси, зокрема міжнародне право. Право не лише регулює взаємовідносини, а й формує духовні цінності. Трансцен­дентальне міжнародне право – це не те право, що вийшло за межі ірраціо­нальності, а те, що тільки туди скеровується. Звичайно, це права на межі раціонального та ірраціо­нального, свідомого і несвідомого, але такий стан потрібний, щоб пізнати реальну сут­ність міжнародних подій. Усвідомити міжнародні події простим, раціо­нальним розумом неможливо.