права

У статті проаналізовано правові концепції дерогації, аброгації та нуліфікації, які є інструментами для регулювання відносин у суспільстві та міжнародних відносинах. Визначено, що дерогація означає часткове скасування закону або його окремих положень з метою тимчасового відступу від зобов’язань під час надзвичайних ситуацій. Приклади дерогації – це дії України під час збройної агресії з боку російської федерації та заходи європейських країн під час пандемії COVID-19. Аброгація (аболіція) означає скасування або зміну застарілого закону чи угоди.

Наукова стаття присвячена дослідженню питань діяльністі органів місцевого самоврядування в період дії правового режиму воєнного стану у забезпечені функціонування суспільства, характеристики поняття, компетенції та ознак органів місцевого самоврядування, видів органів місцевого самоврядування. У статті розглянуто наукові і нормативно-правові підходи до визначення найважливіших функцій місцевої влади, зокрема, забезпечення конституційних прав та безпеки громадян. Місцеве самоврядування в період дії воєнного стану щоденно стикається з багатьма викликами.

Розвиток технічних можливостей та диджиталізація державних процесів вивели сферу надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування на новий якісний рівень забезпечення реалізації принципів відкритості та прозорості в державній службі. Проте прогалини у нормативно-правовій базі сфери надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування спричиняють прогалини в ідентифікації адміністративних послуг за ознаками та уніфікації їх за видами, що створює складнощі в діяльності органів місцевого самоврядування і державної влади загалом.

Стаття присвячена проблемі визначення сучасних проблем адміністративно-правового захисту прав та законних інтересів громадян України у сфері власності та теоретичному обґрунтуванню шляхів їхнього вирішення. Констатовано, що наукове дослідження питань адміністративно-правового захисту прав та законних інтересів громадян України у сфері власності є важливою умовою покращення вітчизняного законодавства та практики його застосування.

Стаття присвячена аналізу основних моделей криміналізації діянь.

На основі врахування принципів та підстав криміналізації (декриміналізації) законодавчий орган створює нову кримінально-правову норму (або навпаки змінює чи скасовує існуючу). При цьому розробляються попередні моделі нової норми, які повинні відповідати різним,  подекуди суперечливим вимогам.

Відновлення порушених прав і свобод фізичних та юридичних осіб тісно повязано із їхньою охороною та захистом, шляхом реалізації завдань визначених у статтях 1 і 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а також у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), що свідчить про демократичні конституційні засади розвитку правової системи України з використанням адміністративно-відновлювальних заходів.

 Стаття присвячена аналізу тяжкої образи як обставини, що може обумовити виникнення стану сильного душевного хвилювання.

Стаття присвячена аналізу об’єктивних ознак співучасті у кримінальному правопорушенні.

Доведено, що пiвучacть є тiльки тaм, дe в злoчинi бepуть учacть двi i бiльшe ociб, пpичoму кoжнa з циx ociб пoвиннa бути нaдiлeнa oзнaкaми cуб’єктa кримінального правопорушення – тoбтo бути фiзичнoю ocoбoю, ocуднoю i дocягти вiку кpимiнaльнoї вiдпoвiдaльнocтi. Caмe тoму i вчинeнням дeкiлькoмa ocoбaми єдинoгo кримінального правопорушення cлiд ввaжaти тiльки винну дiяльнicть cуб’єктiв кримінального правопорушення.

Досліджено питання нормативно-правового забезпечення основних прав, обов’язків та відповідальності Національного агентства з питань запобігання корупції в Україні. Визначено основні права та обов’язки Національного агентства з питань запобігання корупції в Україні та його членів.

Розглянуто особливості прав публічних службовців як основоположної складової їх правового статусу. Доведено, що права публічного службовця необхідно розкривати як комплекс визначених матеріально-економічних та соціальних благ, які гарантуються посадовцеві та забезпечують реалізацію його природних прав у ході здійснення професійної діяльності. Визначено три рівні (аспекти) прав державних службовців.