Забезпечення транспортного процесу потребує належної взаємодії всіх ланок системи “водій – автомобіль – дорога – середовище” та її підсистем. У цьому випадку водій часто виступає “слабкою” складовою системи, а його дії можуть призводити до зниження рівня безпеки учасників дорожнього руху. Треба зазначити, надійність роботи водія можуть розглядати як ймовірність його безвідмовного та безпомилкової роботи, а також як належний рівень функціонування його регуляторних механізмів. Часто, в такому разі, для аналізу діяльності та готовності водія до професійної його діяльності, використовують показники функціонального стану. Таким чином, дослідження людини-оператора у транспортному процесі є важливим завданням щодо забезпечення надійності функціонування транспортної системи загалом.
Сьогодні левова частка всіх перевезень як у межах населеного пункту, так і за межами, здійснюється саме автомобільним транспортом. Від дій водія залежить своєчасність та збереженість доставки вантажів та безпека пасажирів. Під час роботи на водія впливає значна кількість чинників впливу зовнішнього середовища. Одним з найвагоміших є умови руху в гірській місцевості, в якій часто спостерігається значна кількість кривих як у плані, так і в профілі автомобільних доріг. Ще одною особливістю таких умов руху є висотне положення над рівнем моря, яке також впливає на організм людини, зокрема на її функціональний стан.
Враховуючи вищезазначене, у роботі здійснено заміри показників варіабельності серцевого ритму водіїв автобусів, які рухалися на маршруті, що частково пролягав у гірській місцевості. Під час натурних досліджень також здійснювалася відеофіксація та реєстрація геоположення транспортного засобу. Це дало змогу встановити показники функціонального стану водія у конкретний досліджуваний період. Після опрацювання отриманих значень встановлено вплив гірських умов руху на значення показника активності регуляторних систем водіїв автобусів.
1. Pegin, P., & Pegina, O. (2018). A method to assess accident psychological severity in drivers. Transportation research procedia, Volume 36, 562-566. doi: 10.1016/j.trpro.2018.12.152 (in English) https://doi.org/10.1016/j.trpro.2018.12.152
2. Dolia, V. & Englezi, I. (2015). Determine the safe transport of dangerous goods route. Journal of Transport Problems”, Volume 10. 31 – 44. doi: 10.21307/tp-2015-004 (in English) https://doi.org/10.21307/tp-2015-004
3. Chen, J., Wang, H., Hua, C., Wang, Q., & Liu, C. (2018). Graph analysis of functional brain network topology using minimum spanning tree in driver drowsiness. Cognitive neurodynamics, 12(6), 569-581. (in English). https://doi.org/10.1007/s11571-018-9495-z
4. Maria, Rosaria De Blasiis, Selene Diana & Valerio, Veraldi (2018). Safety audit for weaving maneuver: A driver simulation safety analysis. Journal of Transportation Safety & Security, Volume 10. Issue 1-2. 159 – 175. doi: 10.1080/19439962.2017.1323060 (in English) https://doi.org/10.1080/19439962.2017.1323060
5. Prasolenko, O. (2019). Teoretychni osnovy ta praktychni metody vyznachennia nadiinosti diialnosti vodiia v mistakh u temnu poru doby [Theoretical frameworks and practical methods for determination of driver's reliability in cities at night]. Problemy z transportnymy potokamy i napriamy yikh rozviazannia: tezy dopovidei III Vseukrainskoi naukovo-teoretychnoi konferentsii [Problems with traffic flows and directions of their solution: abstracts of reports of the III All-Ukrainian scientific-theoretical conference] (pp. 129-132). (in Ukrainian)
6. Kantowitz, B. H., Hanowski R. J., & Kantowitz S. C. (2020). Driver reliability requirements for traffic advisory information. Ergonomics and safety of intelligent driver interfaces (pp. 1-22). (in English) https://doi.org/10.1201/9781003064107
7. Buendia, R., Forcolin, F., Karlsson, J., Arne Sjöqvist, B., Anund, A., & Candefjord, S. (2019). Deriving heart rate variability indices from cardiac monitoring - An indicator of driver sleepiness. Traffic injury prevention, Volume 20(3), 249-254. doi: 10.1080/15389588.2018.1548766 (in English) https://doi.org/10.1080/15389588.2018.1548766
8. Hiuliev, N., Lobashov, O., Shkabara, O., & Doroshenko, A. (2018). Shchodo vplyvu temperamentu vodiia na chas yoho reaktsii u dorozhnomu zatori [Regarding the influence of the driver's temperament on the time of his reaction in traffic jams]. Komunalne hospodarstvo mist. [Municipal economy of cities], Volume 140, 86-90. (in Ukrainian)
9. Gorelik, S., Grudinin, V., Lecshinskiy, V., & Khaskelberg, E. (2020). Method for assessing the influence of psychophysical state of drivers on control safety based on monitoring of vehicle movement parameters. Transportation research procedia, Volume 50, 152-159. doi: 10.1016/j.trpro.2020.10.019 (in English) https://doi.org/10.1016/j.trpro.2020.10.019
10. Studer, L., Paglino, V., Gandini, P., Stelitano, A., Triboli, U., Gallo, F., & Andreoni, G. (2018). Analysis of the relationship between road accidents and psychophysical state of drivers through wearable devices. Applied Sciences, Volume 8(8), 1230. doi: 10.3390/app8081230 (in English) https://doi.org/10.3390/app8081230
11. Lin, Wang, Hong, Wang, & Xin, Jiang. (2017). A new method to detect driver fatigue based on EMG and ECG collected by portable non-contact sensors. Promet – Traffic&Transportation, Volume 29, 479 – 488. doi: 10.7307/ptt.v29i5.2244 (in English) https://doi.org/10.7307/ptt.v29i5.2244
12. Murugan, S., Selvaraj, J., & Sahayadhas, A. (2020). Detection and analysis: driver state with electrocardiogram (ECG). Physical and engineering sciences in medicine, Volume 43(2), 525-537. doi: 10.1007/s13246-020-00853-8 (in English) https://doi.org/10.1007/s13246-020-00853-8
13. Lisun, Yu. B., & Uhlev, Ye. I. (2020). Variabelnist sertsevoho rytmu, vykorystannia ta metody analizu [Heart rate variability, use and methods of analysis]. Pain, anaesthesia & intensive care, Volume 4 (93), 83-89. doi: 10.25284/2519-2078.4(93).2020.220693 (in Ukrainian) https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(93).2020.220693
14. Afonin, M. O. (2019). Vdoskonalennia tekhnolohichnykh protsesiv perevezennia nebezpechnykh vantazhiv z vrakhuvanniam faktora liudyny [The improvement of technological processes of dangerous goods transportation considering human factor]. Candidate’s thesis. Lviv: LPNU (in Ukrainian).
15. Barvinska, K., & Hrutsyn, О. (2020). Doslidzhennia zatrymky transportnoho potokuna nerehulovanykh perekhrestiakh z obmezhenoiu shvydkistiu [Investigation of transport flow delay at unsignalized intersections with limited speed]. Rozvytok transportu [Transport development], Volume 1 (6), 80-91. doi: 10.33082/td.2020.1-6.07 (in Ukrainian) https://doi.org/10.33082/td.2020.1-6.07
16. Lobashov, O. O., & Prasolenko, O. V. (2018). Vplyv kharakterystyk dorozhnoho rukhu na funktsionalnyi stan vodiia [Influence of traffic characteristics on the functional state of the driver]. Komunalne hospodarstvo mist. [Municipal economy of cities], Volume 7, 40-45. (in Ukrainian) https://doi.org/10.33042/2522-1809-2018-7-146-40-45
17. Gyulyev, N., & Dolia, C. (2017). The issue of probability of traffic road accident on the elements of the transport network. American Journal of Social Science Research, Volume 3(5), 17-24. (in English)
18. Furman, O. (2017). Hardware and software for road users functional state research. In Litteris et Artibus (pp. 287-288). (in English)
19. Karty vysoty [Altitude maps]. Retrieved from https://qrz.pp.ua/vysota (in Ukrainian).