безпека руху

У статті розглянуто застосування методу Ішікави та методу “краватка-метелик” для встановлення корінних причин реального випадку травмування пасажира під час посадки у приміський поїзд, аналізу ефективності контрольних заходів (бар’єрів) та розроблення нових. Проблема підвищення безпеки пасажирів у приміському русі актуальна, незважаючи на загальну тенденцію зниження кількості залізнично-транспортних пригод на залізницях України.

Об’єктом досліджень є залізничні пішохідні переходи, які являють собою спеціально облаштований пішохідний перехід на перетині залізничних колій, призначений для безпечного пересування пішоходів через залізничну інфраструктуру, зокрема за межами залізничного переїзду. У результаті аналізу статистичних досліджень встановлено, що за три квартали 2024 р. відсоток травматизму та аварій зі сторонніми особами, спричинених рухомим складом залізничного транспорту, який переміщався, підвищився на 12,7 % проти 2023 р.

Зважаючи на складну військову ситуацію в Україні, попит на індивідуально налаштовані та гнучкі системи керування педалями автомобіля для осіб із обмеженими фізичними можливостями є особливо великим. Стандартні конфігурації педалей часто не відповідають специфічним потребам водіїв із обмеженою рухливістю ніг, що ускладнює керування транспортним засобом і може бути небезпечним. Розробки, пов’язані зі створенням спеціалізованих механізмів ручного керування педалями або регульованих ножних педаль, вирішальні для забезпечення комфортності для цих водіїв та безпеки керування.

У роботі розглянуто саморегульоване перехрестя, розташоване у житловому районі м. Львова. На локації розміщено багато точок притягання, тому інтенсивності транспортних та пішохідних потоків високі. На усіх підходах до перехрестя наявні нерегульовані пішохідні переходи, з яких на трьох відсутні острівці безпеки. Проведено натурні дослідження зі збиранням первинних показників транспортних та пішохідних потоків у пікові та міжпікові періоди.

Представлено результати експериментальних досліджень поводження водіїв під час взаємодії з об’єктами-перешкодами, які зумовлені припаркованими транспортними засобами. На сьогодні паркування автомобілів на двосмугових вулицях є значною проблемою для водіїв під час руху та створює перешкоди. Водіям потрібно вчасно помітити припаркований автомобіль та виконати маневр зміни смуги руху. Все це впливає на траєкторії руху транспортних засобів та функціональний стан водія.

Забезпечення транспортного процесу потребує належної взаємодії всіх ланок системи “водій – автомобіль – дорога – середовище” та її підсистем. У цьому випадку водій часто виступає “слабкою” складовою системи, а його дії можуть призводити до зниження рівня безпеки учасників дорожнього руху. Треба зазначити, надійність роботи водія можуть розглядати як ймовірність його безвідмовного та безпомилкової роботи, а також як належний рівень функціонування його регуляторних механізмів.