ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ЛІНІЙНОЇ РЕГРЕСІЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ КІЛЬКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЦИТОЛОГІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ

https://doi.org/10.23939/ujit2021.03.073
Надіслано: Квітень 26, 2021
Прийнято: Червень 01, 2021

Ци­ту­ван­ня за ДСТУ: Бе­резь­кий О. М., Пі­цун О. Й., Мель­ник Г. М., Дац­ко Т. В. Зас­то­су­ван­ня ме­то­ду лі­нійної рег­ре­сії для ана­лі­зу кіль­кіс­них ха­рак­те­рис­ти­ки ци­то­ло­гіч­них зоб­ра­жень. Ук­ра­їнсь­кий жур­нал ін­форма­ційних тех­но­ло­гій. 2021, т. 3, № 1. С. 73–77.

Ci­ta­ti­on APA: Be­rezsky, O. M., Pit­sun, O. Yo., Melnyk, G. M., & Datsko, T. V. (2021). Appli­ca­ti­on of li­ne­ar reg­ressi­on met­hod for analysis of cyto­lo­gi­cal ima­ges qu­an­ti­ta­ti­ve cha­rac­te­ris­tics. Uk­ra­ini­an Jo­ur­nal of In­forma­ti­on Techno­logy, 3(1), 73–77. https://doi.org/10.23939/ujit2021.03.073

1
Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль, Україна; Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів, Україна
2
Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль, Україна
3
Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль, Україна
4
Тернопільський національний медичний університет, м. Тернопіль, Україна

Про­ве­де­но ана­ліз па­то­ло­гіч­них ста­нів мо­лоч­ної за­ло­зи на під­ста­ві дос­ліджен­ня ци­то­ло­гіч­них зоб­ра­жень. Ци­то­ло­гіч­ні зоб­ра­жен­ня пред­став­ля­ють ок­ре­мий клас бі­оме­дич­них зоб­ра­жень і ви­ко­рис­то­ву­ють­ся при ді­аг­носту­ван­ня он­ко­ло­гіч­них зах­во­рю­вань. Для ді­аг­носту­ван­ня пе­ред­ра­ко­вих і ра­ко­вих ста­нів та так­ти­ки лі­ку­ван­ня лі­ка­рі-ді­аг­ности ви­ко­рис­то­ву­ють ци­то­ло­гіч­ні, гіс­то­ло­гіч­ні та іму­но­гіс­то­хі­міч­ні зоб­ра­жен­ня. Для ав­то­ма­ти­за­ції про­це­су ді­аг­носту­ван­ня в он­ко­ло­гії ви­ко­рис­то­ву­ють сис­те­ми ав­то­ма­ти­зо­ва­ної мік­роско­пії. У сис­те­мах ав­то­ма­ти­зо­ва­ної мік­ро­ско­пії ви­ко­рис­то­ву­ють ал­го­рит­ми комп'ютер­но­го зо­ру. Ос­таннім ча­сом для кла­си­фі­ка­ції зоб­ра­жень ви­ко­рис­то­ву­ють ал­го­рит­ми ма­шин­но­го нав­чання Оп­ра­цю­ван­ня мік­роско­піч­них зоб­ра­жень є склад­ним і тру­до­міс­тким про­це­сом, ос­кіль­ки зоб­ра­жен­ня ха­рак­те­ри­зу­ють­ся ви­со­ким рів­нем шу­му та від­сутніс­тю чіт­ких кон­ту­рів ядер клі­тин. Для об­числен­ня кіль­кіс­них ха­ра­к­те­рис­тик ядер клі­тин ци­то­ло­гіч­них зоб­ра­жень роз­робле­но ме­тод об­числен­ня кіль­кіс­них ха­рак­те­рис­тик ядер клі­тин на під­ста­ві ал­го­рит­мів фільтра­ції зоб­ра­жень та їх ав­то­ма­тич­ної сег­мента­ції. Для сег­мента­ції ядер клі­тин роз­робле­но ар­хі­тек­ту­ру згор­тко­вої нейрон­ної ме­ре­жі ти­пу U-Net. У да­ній ро­бо­ті роз­робле­но ме­тод оп­ра­цю­ван­ня ци­то­ло­гіч­них зоб­ра­жень. Ме­тод скла­дається з шес­ти ета­пів. На пер­шо­му ета­пі від­бу­вається за­ван­та­жен­ня зоб­ра­жен­ня у пам'ять комп'юте­ра. На дру­го­му ета­пі про­хо­дить по­пе­реднє об­роблен­ня зоб­ра­жень. На третьо­му ета­пі від­бу­вається ав­то­ма­тич­на сег­мента­ція зоб­ра­жень на під­ста­ві за­гор­тко­вої нейрон­ної ме­ре­жі ти­пу U-Net. На чет­верто­му ета­пі здійснюється об­числен­ня кіль­кіс­них ха­рак­те­рис­тик ядер клі­тин. На п'ято­му ета­пі кіль­кіс­ні ха­рак­те­рис­тик ядер клі­тин збе­рі­га­ють­ся в ба­зі да­них. На шос­то­му ета­пі зас­то­со­ву­ють­ся ал­го­рит­ми лі­нійної рег­ре­сії для от­ри­ман­ня кіль­кіс­них ха­рак­те­рис­тик ядер клі­тин.

На да­ний час, лі­нійна рег­ре­сія є од­ним із по­ши­ре­них під­хо­дів ма­шин­но­го нав­чання до ана­лі­зу да­них. Про­ве­де­но по­рів­няль­ний ана­ліз зас­то­су­ван­ня кіль­кіс­них ха­рак­те­рис­тик ядер клі­тин на під­ста­ві лі­нійної рег­ре­сії. На­уко­ва но­виз­на ро­бо­ти є роз­роблен­ня ме­то­ду об­числен­ня кіль­кіс­них ха­рак­те­рис­тик ядер клі­тин, який міс­тить ета­пи фільтра­ції зоб­ра­жень та ав­то­ма­тич­ної сег­мента­ції на під­ста­ві ви­ко­рис­тання нейрон­ної ме­ре­жі ти­пу U-Net. Прак­тичним зна­чен­ням ро­бо­ти є прог­рамна ре­алі­за­ція мо­ду­лів по­пе­редньо­го об­роблен­ня ци­то­ло­гіч­но­го зоб­ра­жен­ня та лі­нійної рег­ре­сії. Дос­лідже­но, що су­куп­ність па­ра­мет­рів "пло­ща, дов­жи­на го­лов­ної осі" має в 1.4 ра­зи мен­шу по­хиб­ку RMSE по­рів­ня­но з су­куп­ністю "пло­ща, пе­ри­метр".

  1. Ab­dulqa­der, Q. (2017). Applying the Bi­nary Lo­gis­tic Reg­ressi­on Analysis on The Me­di­cal Da­ta. Sci­en­ce Jo­ur­nal of Uni­ver­sity of Zak­ho, 5(4), 330–334. https://doi.org/10.25271/2017.5.4.388
  2. Altman, N. & Krzywinski, M. (2015). Simple li­ne­ar reg­ressi­on. Nat Met­hods, 12, 999–1000. https://doi.org/10.1038/nmeth.3627
  3. Be­rezsky, O. M. (Ed.) (2017). Met­hods, al­go­rithms and softwa­re for pro­ces­sing bi­ome­di­cal ima­ges. Ter­no­pil: Eko­no­michna dum­ka, TNEU, 330. [In Uk­ra­ini­an].
  4. Be­rezsky, O. M., Melnyk, G. M. & Be­rez­ka, K. M. (2013). Fuzzy know­ledge ba­se of the in­telli­gent system for di­ag­no­sing bre­ast can­cer. Visnyk Khmelnytsko­ho nat­si­onal­no­ho uni­versyte­tu. Tekhnichni na­uky, 6, 284–291. [In Uk­ra­ini­an].
  5. Be­rezsky, O. M., Melnyk, G. M., Bat­ko, Y. M., & Datsko, T. V. (2013). In­telli­gent system for di­ag­no­sing va­ri­ous forms of bre­ast can­cer ba­sed on the analysis of his­to­lo­gi­cal and cyto­lo­gi­cal ima­ges. Sci­en­ti­fic Bul­le­tin of UN­FU, 23(13), 357–367. [In Uk­ra­ini­an].
  6. Be­rezsky, O., Pit­sun, O., Dubchak, L., Be­rez­ka, K., Dolynyuk, T., & De­rish, B. (2020). Cyto­lo­gi­cal Ima­ges Clus­te­ring of Bre­ast Pat­ho­lo­gi­es. 2020 IEEE 15th In­terna­ti­onal Con­fe­ren­ce on Com­pu­ter Sci­en­ces and In­forma­ti­on Techno­lo­gi­es (CSIT), Zba­razh, Uk­ra­ine, 62–65. https://doi.org/10.1109/CSIT49958.2020.9321867
  7. De­epa, S. N. & Aru­na De­vi, B. (2011). A sur­vey on ar­ti­fi­ci­al in­telli­gen­ce appro­ac­hes for me­di­cal ima­ge clas­si­fi­ca­ti­on. In­di­an Jo­ur­nal of Sci­en­ce and Techno­logy, 4(11), 1583–1595. https://doi.org/10.17485/ijst/2011/v4i11.35
  8. Dre­ise­itl, S. & Oh­no-Mac­ha­do, L. (2002). Lo­gis­tic reg­ressi­on and ar­ti­fi­ci­al neu­ral net­work clas­si­fi­ca­ti­on mo­dels: a met­ho­do­logy re­vi­ew. Jo­ur­nal of Bi­ome­di­cal In­forma­tics, 35(5–6), 352–359. https://doi.org/10.1016/s1532-0464(03)00034-0
  9. Fa­bi­jańska, A. & San­kowski, D. (2011). No­ise adap­ti­ve switching me­di­an-ba­sed fil­ter for im­pulse no­ise re­mo­val from extre­mely cor­rupted ima­ges. IET Ima­ge Pro­ces­sing, 5(5), 472–480. https://doi.org/10.1049/iet-ipr.2009.0178
  10. Omer, A. A., Has­san, O. I., Ah­med, A. I. & Ab­delrah­man, A. (2018). De­no­ising CT Ima­ges using Me­di­an ba­sed Fil­ters: a Re­vi­ew. In­terna­ti­onal Con­fe­ren­ce on Com­pu­ter, Control, Electri­cal and Electro­nics En­gi­ne­ering (ICCCEEE). Khar­to­um, Su­dan, 1–6. https:// doi.org/10.1109/ICCCEEE.2018.8515829
  11. Ti­an, C., Fei, L., Zheng, W., Xu, Y., Zuo, W., & Lin, C.-W. (2020). De­ep le­ar­ning on ima­ge de­no­ising: An over­vi­ew. Neu­ral Net­works, 131, 251–275. https:// doi.org/10.1016/j.neu­net.2020.07.025
  12. Zhang, J., Xiea, Y., Wu, Q. & Xia Y. (2019). Me­di­cal ima­ge clas­si­fi­ca­ti­on using syner­gic de­ep le­ar­ning. Me­di­cal Ima­ge Analysis, 54, 10–19. https://doi.org/10.1016/j.me­dia.2019.02.010
  13. Zhu, Y., & Hu­ang, C. (2012). An Impro­ved Me­di­an Fil­te­ring Al­go­rithm for Ima­ge No­ise Re­duc­ti­on. Physics Pro­ce­dia, 25, 609–616. https://doi.org/10.1016/j.phpro.2012.03.133