Анотація. У статті названо об’єктивні чинники важливості подальшого розвитку дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти, до них належать світові: глобальна цифровізація суспільства, реформування національних освітніх систем та специфічні регіональні, для України це об’єктивні обставини, що спричинила війна з росією: руйнування освітньої інфраструктури, постійна загроза життю та здоров’ю учасників освітнього процесу, їх розпорошеність через виїзд в інші регіони
країни та за кордон тощо. Позитивні і негативні чинники зумовлюють розвиток дистанційного навчання, яке можливе за умови: 1) наявності технічних засобів; 2) цифрової грамотності / компетентності / культури особи.
Для забезпечення якісного дистанційного навчання у ЗЗСО неодмінною умовою є готовність вчителя та учня до такої форми навчання. Проведене у 2020–2024 роках дослідження стану готовності педагогів ЗЗСО до дистанційного навчання виявило динаміку змін у ставленні вчителів та їх готовності (цифрової, технологічної та методичної) його забезпечувати. Визначено показники готовності педагога до дистанційного навчання: 1) в оцінці результатів дистанційного навчання та його якості вчителями, учнями та їхніми батьками; 2) готовності закладу освіти до організації та супроводу дистанційного навчання, наявність у ЗЗСО єдиного освітнього середовища; 3) цифрової грамотності вчителів. Також важливим є стан освітньої політики на всіх щаблях керування освітою щодо системного забезпечення і підтримки педагогів та закладів освіти у реалізації якісного дистанційного навчання.
У статті наведено результати опитування вчителів (2784 респонденти у 2020 р. та 2406 – у 2024 р.), подано окремі результати опитування, здійснено аналіз відповідей, а також виявлено позитивну динаміку змін готовності вчителів до дистанційного навчання у 2020 та 2024 рр. Порівняння одержаних результатів з моніторинговими дослідженнями Інституту цифровізації та засобів навчання України дало змогу підтвердити показники визначення готовності вчителів до дистанційного навчання та висновки дослідження, які корелюються між собою.
1. The Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine. (2020). On the approval of the professional standard for such professions as “Primary School Teacher in General Secondary Education Institutions”, “Teacher in General Secondary Education Institutions,” and “Primary Education Teacher (with a junior specialist diploma)”. Order No. 2736-20. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text
2. Spirin, O. M. (2013). Criteria and indicators of the quality of information and communication technologies in teaching. Information Technologies and Learning Tools, 1(33), 1–16. Retrieved from: http://eprints.zu.edu.ua/15476/
3. Bykov, V. Yu. (2008). Models of organizational systems in open education. Atika. Retrieved from: https://core.ac.uk/download/pdf/11084479.pdf
4. Roblyer, M. D., Edwards, J. (2000). Integrating educational technology into teaching (2nd ed.). Merrill. Retrieved from: https://books.google.com.ua/books/about/Integrating_Educational_Technolo... AQAAIAAJ&redir_esc=y
5. Kukh, A. M. (2018). Theoretical and methodical principles of professional training for future physics teachers in an educational-information environment [Doctoral dissertation]. Dragomanov National Pedagogical University. Retrieved from: https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.01/dis_Kukh...
6. Kravets, S. (2016). The essence and components of teachers’ readiness for implementing distance learning for skilled workers. Professional Pedagogics, 12, 78–89. Retrieved from: https://lib.iitta.gov.ua/709017/1/%D0% A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F.pdf
7. Noskova, M. V. (2024). Theory and practice of using distance learning in professional development of teachers from general secondary education institutions [Doctoral dissertation]. Lviv Polytechnic National University. Retrieved from: https://lpnu.ua/sites/default/files/2024/dissertation/27354/disnoskova03...
8. Ovcharuk, O., Hrytsenchuk, O., Kravchyna, O. (2024). Monitoring teachers’ readiness and needs regarding the use of digital tools and ICT: 2024. Analytical report. The National Academy of Educational Sciences of Ukraine. Retrieved from: https://surl.li/cpdvyi
9. Bykov, V. Y., Ovcharuk, O. V., Ivaniuk, I. V., Pinchuk, O. P., Galperina, V. O. (2022). The current state of the use of digital tools for organization of distance learning in general secondary education institutions: 2022 results. Information Technologies and Learning Tools, 90(4), 1–18. DOI: 10.33407/itlt.v90i4.5036
10. Ovcharuk, O. V., Ivaniuk, I. V. (2020). Findings of the online survey on teachers’ needs for professional development in using digital tools and ICT during quarantine: Analytical report. Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 2(1), 1–4. Retrieved from: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/723120/
11. Lviv Polytechnic National University. (n. d.). The Centre for Innovative Educational Technologies. Retrieved from: https://lpnu.ua/ciot
12. The Ministry of Education and Science of Ukraine. (2020). Some issues of distance learning. Order No. 1115. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#Text
13. The Ministry of Education and Science of Ukraine. (n. d.). The All-Ukrainian Online School: An educational portal. Retrieved from: https://lms.e-school.net.ua/
14. The Department of Education and Science of Lviv Region. (2020). The Education Development Strategy for Lviv Region until 2027. Retrieved from: https://osvita.loda.gov.ua/files/blog/260/Proekt_OsvIta_LvIvschini_2027.pdf
15. SELFIE. (n. d.). A tool to support learning in the digital age. Retrieved from: https://education.ec.europa.eu/uk/selfie