Анотація. Теми, пов’язані з функціонуванням закладiв культури, все частіше poзглядаютьcя як предмет наукових досліджень у галузі соціальних дисциплін у Польщі. Насамперед це продиктовано не тільки зацікавленням суспільствa участю в культурних заходах, алe важливою роллю, яку відіграють культурні заклади в сучасному соціально-економічному розвитку. Метою цієї статті є визначення окремих аспектів функціонування закладів культури в Польщі. У статті зроблено огляд публікацій з
польської юридичної науковoї літератури. Авторка застосовувала критичний аналіз. Наведені міркування мають концептуальний характер. У рамках цих міркувань була зроблена спроба представити нормативно- правові положення, що містяться в Законі “Про організацію та проведення культурної діяльності”. Проаналізовано окремі положення нормативного акту, які стосуються діяльності закладів культури в Польщі. Особливу увагу присвячено таким питанням: визначення культурної діяльності, поділ закладів культури та аспекти, пов’язані з їх організацією. Представлені міркування охоплюють попередні питання у сфері проблематики, яка має інституціоналізований характер. Закон “Про організацію та проведення культурної діяльності” регулює функціонування польських культурних інституцій з початку 1990-х років, у тому числі впорядковує основні сфери, пов’язані з їхньою організацією та управлінням. У статті зроблено спробу обговорити питання, які є ocновoю для окреслення умов, що визначають діяльність організаційного підрозділу у сфері культури, зокрема, зіткнувшись з позиціями дослідників, що досліджують аналізовану тему. Тема статті може стати внеском у проведення подальших аналізів, які мають істотне значення з погляду соціально-економічного розвитку.
1. Ablewicz, J. (2024). Wpływ administracji publicznej na funkcjonowanie instytucji kultury – aspekty organizacyjne [Impact of public administration on the functioning of cultural institutions – organizational aspects]. Studia Prawa Publicznego, No. 4(48), pp. 37–58. DOI: 10.14746/spp.2024.4.48.2
2. Barański, R. (2016). Finansowanie działalności kulturalnej [Financing cultural activities]. Warszawa: C. H. Beck.
3. Brooks, I. (2018). Organizational behaviour. Individuals, groups and organization. Harlow: Pearson.
4. Bucior, G., Jaworska, E., Kotapski, R., Turowska, E. (2021). Raportowanie finansowe, pozafinansowe i kosztowe w polskich instytucjach kultury [Financial, non-financial and cost reporting in Polish cultural institutions]. Katowice: Ius Publicum.
5. Jakubowski, A. (2016). Przepisy ogólne.W: Ustawa o organizowaniu i prowadzeniu działalności kulturalnej. Komentarz [Act on organizing and conducting cultural activities. Commentary], S. Gajewski, A. Jakubowski (red.). Warszawa: C. H. Beck.
6. Karwińska, A. (2013). Kultura. [w:] J. Hausner, A. Karwińska, J. Purchla (red.), Kultura i rozwój [Culture and development]. Warszawa: NCK.
7. Kołaczkowski, B., Ratajczak, M. (2021). Krajowe bezzwrotne źródła finansowania instytucji kultury – za mało i jednocześnie zbyt wiele? [NATIONAL non-refundable sources of funding for cultural institutions – too little and too much at the same time?]. Studia Prawa Publicznego, No. 4 (36), pp. 9–32. DOI: 10.14746/spp.2021.4.36.1
8. Kołaczkowski, B., Ratajczak, M. (2022). Uzupełniające źródła finansowania instytucji kultury – działalność gospodarcza (usługi, handel, gospodarowanie mieniem), lokowanie wolnych środków oraz sponsoring [Complementary sources of financing cultural institutions – economic activity (services, trade, property management), investment of free funds andsponsorship]. Prawo Budżetowe Państwa i Samorządu, No. 10(1), pp. 79–101. DOI: 10.12775/PBPS.2022.004
9. Konstytucja Rzeczpospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 roku [Constitution of the Republic of Poland of 2 April 1997], Dz.U. z 1997 r. Nr. 78, poz. 483. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/ WDU19970780483/U/D19970483Lj.pdf.
10. Manczak, I. (2016a). Otoczenie zewnętrzne muzeum: przykład Muzeum Sztuki Współczesnej MOCAK w Krakowie [External environment of museum: case of Museum of Contemporary Art in Krakow]. Handel Wewnętrzny, No. 5, pp. 226–239.
11.Manczak, I. (2016b). Instytucje kultury jako ogniwa dystrybucji marketingowych produktów miast [Cultural institutions as distribution links of city marketing products]. Marketing i Zarządzanie, No. 4 (45), pp. 73–81. DOI: 10.18276/miz.2016.45-06
12.Ustawa z dnia 25 października 1991 roku o organizowaniu i prowadzeniu działalności kulturalnej [Act of 25 October 1991 on the organization and conduct of cultural activities], Dz.U. 1991 Nr. 114 poz. 493. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19911140493/U/D1991049...
13. Wróblewski, Ł. (2012). Strategie marketingowe w instytucjach kultury [Marketing strategies in cultural institutions]. Warszawa: PWE.
14.Wytrążek, W. (2015). Prawo do kultury w warunkach wolności gospodarczej [Right to culture in terms of economic freedom]. Roczniki Kulturoznawcze, No. 4(2), pp. 123–135.