кавітація

Досліджено кавітаційний розклад натрію гіпохлориту, що міститься у стічних
водах цеху каустичної соди і хлору, за ізотермічних умов. Встановлено залежність
тривалості та кінетичних параметрів процесу від температури та потужності УЗ-
випромінювання. Встановлено, що ефективність розкладу натрію гіпохлориту за дії
акустичних коливань УЗ-діапазону є істотно вищою, ніж під час його термічної
каталітичної деструкції як промислового процесу.

Олійно-жирова промисловість виробляє і переробляє рослинні жири та пов'язані з ними продукти. Стічні води цієї промисловості містять велику кількість забруднень різного характеру. Проте, основними забруднювальними компонентами цих стічних вод є органічні речовини, в основному жирового характеру. Існуючі методи очищення не здатні забезпечити достатнього ступеня очищення стічних вод, який б відповідав встановленим санітарним нормам.  Це створює значну екологічну проблему, оскільки викликає забруднення поверхневих вод органічними речовинами.

Виконано експериментальні дослідження закономірностей процесу кавітації модельних
розчинів, наведено залежності зміни параметрів ефективності процесу від концентрації
розчину та частоти вібрації. Створено твердотільну модель лабораторного віброрезо-
нансного електромагнітного кавітатора у програмному комплексі SolidWorks 2016
Educational Edition. На основі моделювання процесу кавітації визначено основні
гідродинамічні параметри: зміну температури, статичного тиску та швидкості потоку у
робочій камері лабораторної установки.

Невід’ємними компонентами стічних вод підприємств хімії і нафтохімії є моноциклічні ароматичні сполуки (бензол, толуол, етилбензол, ксилол, фенол та їх похідні). Токсична дія цих сполук виявляється у порушеннях діяльності ендокринної і центральної нервової систем людини, зміні видової і трофічної структури біоценозів.

Досліджено вплив співвідношення органічних сполук алкенового та аренового рядів як компонентів стічних вод виробництва олефінів, загальний вміст яких виражений величиною хімічного споживання кисню, з натрію гіпохлоритом як рідким відходом виробництва каустичної соди і хлору. Встановлено принципову можливість взаємного знешкодження рідких відходів та стічних вод. Здійснення процесу в кавітаційному полі дає змогу істотно скоротити тривалість процесу та зменшити співвідношення між натрію гіпохлоритом та органічними сполуками.

The influence of ultrasonic cavitation on disinfestation from bacterial genus Diplococcus in  the  atmosphere  of  nitrogen  and  air  has  been  investigated.  Based  on  experimental  data suggested  the  joint usage of ultrasound with nitrogen  flushing  is  the most effective agent  for purification of water. 

On the basis of the results of research of processes of wastewater from organic compounds in cavitation fields offered the concept of cavitation-flotation wastewater treatment. It implemented the main modern conceptions of the synthesis of chemical-technological systems.
На підставі результатів дослідження процесів очищення стічних вод від органічних сполук у кавітаційних полях запропоновано концепцію кавітаційно-флотаційного очищення стоків. У ній реалізовано головні сучасні концепції синтезу хіміко-технологічних систем. 
 

Запропоновано подачу газів різної природи в реакційне середовище для знеза-
раження води від бактерій в умовах кавітації. Доведено, що подача газу впродовж
перших трьох хвилин процесу пришвидшує розбиття скупчень агрегатів у водному
середовищі в акустичних умовах, що пов’язано з утворенням додаткових зародків
кавітації порівняно із протіканням процесу за відсутності подачі газу. Встановлено, що у
початковий момент реакції енергія кавітації витрачалася на розбивання скупчень

Встановлено, що ефективно знешкодити рідкі відходи виробництва олефінів, які
містять сполуки головно аренового та дієнового рядів, можна, обробляючи їх у
кавітаційних полях. Використання як реагенту розчинів натрію гіпохлориту, які є
відходами суміжного виробництва, дає змогу інтенсифікувати окиснення органічних
сполук. Оптимальне співвідношення між рідкими відходами виробництва олефінів та
натрію гіпохлоритом було визначене залежно від зміни величини редокс-потенціалу
реакційної системи. Показано, що окиснення органічних сполук відбувається через

Двотактний вібраційний електромагнітний кавітатор резонансної дії складається із двох електромагнітів, пружної системи, що з’єднує їх статори та якорі, і розташованих у протічній рідині збурювачів кавітації у вигляді двох дек із отворами, що коливаються у противофазі. Завдяки поєднанню магнітного та кавітаційного впливів забезпечує високу ступінь біологічного знезараження води при її неперервному подаванні із продуктивністю приблизно 3,5 м3/год.