У статті досліджена архітектурна діяльність Сергія Прокоповича Тимошенка у міжвоєнний період. На основі виявлених авторами архівних джерел окреслено типологію об’єктів архітектора в регіоні, встановлено авторство щодо окремих житлових будинків та культових будівель, проаналізовано особливості творчого підходу до їх проектування.
Висвітлено політичну, історико-правову, конституційну проблематику державно-
церковних взаємин, значення духовних цінностей як об’єкта конституційно-правових
відносин, становлення та реалізацію законодавства про свободу віросповідання у м.
Львові.Підкреслено вагомість проведення Всеукраїнського православного Собору у м.
Києві 15 грудня 2018 року. Рішення Собору стало правовою підставою для створення
автокефальної помісної Православної Церкви. Наголошено, що тематика релігійно-правових відносин у м. Львові за різних
Проведено аналіз реконструкції и перебудови сформованих у другій половині ХХ ст. зупинок трамвая у Львові в контексті зміни планування між магістральних територій на прикладі центральної частини міста. Показані містобудівні підходи до реконструкції між магістральних територій та привокзальної площі перед головним залізничним вокзалом міста.
У статті окреслено феномен пошуків харизматичного образу для сакральних об’єктів у львівській архітектурі межі 1990-х – 2000-х років. Унікальною особливістю об’єктів, що постали в рамках цього феномену стала свобода засобів та індивідуальних інтерпретацій, не скутих рамками канонічних та традиціоналістичних стереотипів, котрі, на цьому, ранньому етапі релігійного відродження були мало відомими та впливовими.
Об’єктом дослідження є історичний комплекс забудови на вул. М.Коперника – М. Колесси у Львові. Територія і будівлі належать до університету «Львівська політехніка» з часу після Другої Світової війни. Комплекс забудови ділянки знаходиться в унікальному історичному середовищі поміж пам’яткових об’єктів та ансамблів – монастиря Св.
Характерною особливістю площ в історичних містах є протиріччя між проблемами охорони та функціонування. Яскравим прикладом такого протиріччя є площа Ринок – громадський простір, який від часу своєї появи у ХІV ст. завжди був комунікативним хабом для містян та гостей міста. Для комплексного розуміння особливостей функціонування громадського простору площі Ринок та рівня його соціалізації, нами була розроблена методика оцінювання кількісних характеристик соціального та культурного аспектів міського середовища.
У Львові, у Галицькому районі міста, при новопрокладених паралельно до головної магістралі вул. Зеленої вулицях Черешневій і Офіцерській виникло в 1923-1931 роках нове кооперативне поселення – т.зв. Офіцерська колонія. Складалося воно з мурованих двоповерхових спарених будинків. Проектантами будинків були: професор Львівської політехніки, архітектор Тадей Врубель, а також архітектори Владислав Лімберген, Вітольд Якімовскі і Роман Вельпель.
У статті йдеться про воркшоп як інструмент впливу на функціонування громадського простору в міському середовищі. Визначено його функції, засоби та результати, до яких він приводить. Розглянуто приклад воркшопу з ревіталізації площі Митної у Львові.
The article deals with Professor Andriy Rudnytsky's activity in the areas of architectural science, his creativite work and education. The characteristic features of his personality are studied in the context of socio-cultural background. On the background of historical circumstances his influence on forming the Lviv s architectural environment as well as on preserving its historical development, on developing the architectural school in Lviv, and eventually on the modern European status of Lviv is analized.
Висвітлено громадську, науково-педагогічну, архітектурно-будівельну та підприємницьку спадщину Івана Левинського, яка мала видатні наслідки для розвитку Львова як прогресивного європейського міста і зробила великий вплив на розвиток Галичини, національної культури та економіки України. З’ясовано, що І.