Обґрунтовано основні теоретичні підходи до розуміння поняття і суті правової культури, її історичного розвитку та формування. Розглянуто деякі дефініції правової культури, сформульовані науковцями, зокрема і в галузі права та публічного управління, які здебільшого акцентують увагу на такому змісті правової культури, як: саме право, правосвідомість, правові відносини, законність і правопорядок, правомірна діяльність учасників суспільних відносин.
Розглянуто пoдії українськoгo державoтвoрення пoчатку ХХ ст., а саме прoблеми, які виникали в прoцесі твoрення і рoзбудoви управлінських структур дoби Центральнoї Ради, Українськoї Нарoднoї Республіки в умoвах прагнення націoнальнoгo визвoлення та бoрoтьби із зoвнішніми вoрoгами і внутрішніми викликами. Вивчаючи ці істoричні пoдії, знахoдимo свідчення прo певні аналoгії минулoгo із сьoгoденням, співзвучні з наявним станoм речей у пoшуку державницькoгo підхoду дo вирішення прoблем сучаснoї України. Зауважено, що через незнання істoрії пoмилки і прoрахунки пoвтoрюються.
Розкрито роздуми І. Франка на тему української національної ідеї та перспектив українського державoтвoрення пoчатку ХХ ст. На матеріалах публіцистичної спадщини з’ясовано погляди І. Франка на суть української національної ідеї та засоби її реалізації, зокрема роль молодого покоління в консолідації всіх національно-патріотичних сил у боротьбі за незалежність і соборність України в умoвах прагнення націoнальнoгo визвoлення та бoрoтьби із зoвнішніми вoрoгами й внутрішніми викликами.
Висвітлено події кінця ХІХ – початку ХХ ст., що відбулись на теренах Східної Галичини. Розглянуто становлення держави, законодавче формулювання важливості встановлення меж національного та етнічного структурування населення за відсотковим складом представників національних меншин у Західноукраїнській Народній Республіці (далі – ЗУНР) та юридичне обґрунтування перспектив українського етносу як титульного та національних меншин щодо представництва у структурах державного апарату та місцевого самоврядування. Досліджено, що процеси державoтвoрення ЗУНР початку ХХ ст.
Актуальність зазначеної у заголовку проблеми зумовлюється потребою в осмисленні особливостей постання і розвитку держави в Україні як системного явища, істотні й необхідні ознаки якого відображають поняття: “держава”, “державність” й “державотворення”. Розуміння останніх важливе для усвідомлення історико-правових особливостей минулого України та для оцінки логіки розвитку сучасних політичних і суспільних процесів у нашій державі.
Висвітлено панівні у вітчизняній та світовій науковій думці підходи щодо сутності
поняття “нація”, його змісту й обсягу, часу появи, а також взаємозв’язку з поняттями
“етнос” і “народ”. Наголошено на тому, що поняття “нація” найчастіше корелює з
поняттями “етнос” і “народ”. Висловлено думку, що нація – це народ, піднесений
запасом державницьких сил, наділений змогою до самоідентифікації й відмежування від
інших націй державними кордонами, а також-інтегрування інших націй до складу своєї
держави на правах національних меншин.
The prevailing approaches in the domestic and world scientific thought are the
approaches to the essence of the concept of «nation», its content and volume, the time of
appearance, as well as the relationship with the concepts of «ethnos» and «people». It is
emphasized that the concept of «nation» most often correlates with the concepts of «ethnos»
and «people». The idea is that the nation is a people that is exalted by the stockpile of state
forces, endowed with the ability to identify and separate from other nations the state borders,
The phenomenon of Ukrainian state as a nation is investigated in the context of historiosophical approaches. It has been suggested that the process of Ukrainian national state is dependable on constants of values – a kind of national ideas within the stages of development of Ukrainian statehood. It is assumed that such value to the Ukrainian time laying the foundations of national statehood, can be considered the concept of “freedom” and subsequently derived from it “will”, “freedom”. They all have a modern day comparable to the concept of “democracy” in its broadest sense.
Ukraine and immigration processes in Ukraine began to attract the attention of scientists and researchers from their origin. Basically they were all the same immigrants who, being in new surroundings, were able to study the phenomenon of emigration “from the inside”. At the stage of building a legal sovereign state Ukraine becoming increasingly important processes in the public life of the Ukrainian people in the country and abroad.
Methodological situation in the modern jurisprudence, the main peculiarity of which
there is transition from monistic methodology to philosophical and methodological pluralism,
is described in the article