СТРУКТУРА СИМВОЛУ ЯК ВИРАЖАЛЬНИЙ ЧИННИК САКРАЛЬНОСТІ В ХРАМОБУДУВАННІ

Автори:
1
Національний університет "Львівська політехніка" Кафедра архітектури та реставрації

В статті зроблена спроба розкриття структури символу у його образі та геометричній  формі як вираження сакральної сутності у храмобудуванні. Вона виявляється через ідею-образ, функціональне-змістове наповнення та певне знаково-символьне проявлення у просторі храмових обсягів святині. Оскільки символ у своєму практичному застосуванні виховує у будівничого чутливість до формальної досконалості, гармонії та естетики змісту і сакральної заангажованості, то саме у знаково-символьному вираженні виявляється сакральна сутність храмових будівель.

  1. Гнідець, Р.Б., 1998. Проявлення сакруму в просторовому заложенні українських церков/ Вісник ДУ "Львівська політехніка". Архітектура, 358, с.29-32.
  2. Гнідець, Р.Б., 2004. Традиція сакральної архітектури як чинник утвердження духовності та віри. Вісник ЛДАУ. Архітектура і сільськогосподарське будівництво, 5, с.199-208.
  3. Гнідець, Р.Б., 2009. Геометричні форми як аспект виявлення структури простору в українському храмобудуванні. Вісник ЛНАУ. Архітектура і сільськогосподарське будівництво, 10, с.145-153.
  4. Гнідець, Р.Б., 2009а. Церковна архітектура України як середник формування духовно-сакрального простору. Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. Книга ІІ, с. 398-404.
  5. Гнідець, Р.Б., 2010. Конструктивне вираження форми як особливість формування сакрального простору храмових будівель України. Будівництво України. Науково-виробничий журнал, 2, с.18-22.
  6.  Гнідець, Р.Б., 2011. Колір як чинник сакралізації форми в архітектурному просторі храмових будівель. Будівництво України. Науково-виробничий журнал, 6, с.23-32.
  7. Гнідець, Р.Б., 2014. Формотворчі компоненти структури просторового середовища в українській церковній архітектурі. Вісник ЛНАУ. Архітектура і сільськогосподарське будівництво, 15, с.163-168.
  8. Демчук, Р. 2008. Храм Софії у символічному просторі Руси-України. Київ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія". с.25-107.
  9. Еліаде, М., 2016. Трактат з історії релігій. Переклад з французської О. Панича. Київ: Дух і Літера. с.501-509.
  10. Еписк. Лостен, В. 2016. Наша християнська спадщина: Проповіді про обряд з нагоди 1000- ліття хрещення Руси-України. Львів: Свідчадо с.169-200.
  11. Катрій Ю. Я., ЧСВВ. 1999. Наша християнська традиція. 2-ге вид. Львів: Місіонар с.182-260.
  12. Крамарчук, Х.П., 2005. Поетичний образ архітектурно-предметного середовища (на прикладі української народної архітектури) Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. Львів: Вид-во НУ "Львівська політехніка".
  13. Криворучко, Ю., 2005. Західна парадигма простору сучасного християнського храму. Записки Наукового Товариства імені Шевченка. Праці Комісії архітектури та містобудувапння.- Том CCXLIX. Львів: ДВЦ НТШ, с.105-162.
  14. Кримський, С. 2015. Ефект високого неба / Повернення в Царгород / за загальною редакцією Л. Івшиної. 1-ше вид.. Київ: ТОВ "Українська прес-група" с.313-339.
  15. Кріпа, М. А., 1999. Сучасне мистецтво та архітектура і святість знаків. Сопричасття. Міжнародний богословський часопис (Сакральне мистецтво), 3. Львів: Свідчадо с.55-64.
  16. Неаполитанский, С.М. 2003. Сакральная геометрия. Санкт-Петербург: Святослав с.573-583.
  17. Пушкаш, Л., 1999. Церква і мистецтво сьогодні і перктиви (загалом і зокрема стосовно Східних церков). Сопричасття. Міжнародний богословський часопис (Сакральне мистецтво, 3. Львів: Свідчадо с.23-44.
  18. Хмельовський, Ор. 2004. Теорія образотворення: Кн. 4.1. Тризуб. Таємне вчення українців.- Луцьк: ВМА "Терен".
  19. Хмельовський, Ор. 2005. Теорія образотворення: Кн. 5. Композиція. Луцьк: ВМА "Терен".
  20. Чумарна, М.І. 2008. Код української вишивки. Львів: Апріорі, с.54-157.
  21. Florenski P. 1986. Ikonostas i inne szkice. Warszawa s.33-45.
  22. Hani, J. 1994. Symbolika świątyni chrześcijańskiej. Kraków: Znak. s.45-72.
  23. Pawlicki B і M. 2006. Sacrum- wraźliwość twórcza artysty. Architektura sakralna w kształtowaniu toźsamości kulturowej miejsca. Pod red. E. Przesmyckiej. Praca zbiorowa. Lublin: WPL (Wydawnictwo Politechniki Lubelskiej) s.15-27.
  24. Rabiej J. 2006. Architektura sakralna chrześcijaństwa- między partykularyzmem a uniwersalizmem. Architektura sakralna w kształtowaniu toźsamości kulturowej miejsca. Pod red. E. Przesmyckiej. Praca zbiorowa.- Lublin: WPL (Wydawnictwo Politechniki Lubelskiej), 2006.- S. 320-330.
  25. Uścinowicz, J. 1999. Symbol. Archetyp. Struktura: Hermenewtyka tradycij w architekturze świątyni ortodoksyinej. Białystok, s.19-33.
  26. Uścinowicz, J., 2011. Struktura symboliczna architektury świątyni: wprowadzenie do teologii wyrazu sztuki sakralnej. "Elpias". Czasopismo Teologiczne Katedry Teologii Prawosławnej Uniwersytetu w Białymstoku. Rocznik (XXIV), Zeszyt 23-24 (36-37), s.139-180.
  27. Wallis, M. 1983. Sztuki i znaki. Pisma semiotyczne. Warszawa, s.175-183.