Розроблено рукописний шрифт, що належить до групи декоративних шрифтів. Проведено класифікацію комп’ютерних шрифтів. Написано абетку кирилиці: рядкові і прописні літери, знаки пунктуації, цифри, які потім відскановано та обмальовано у векторному редакторі CorelDraw. Їх вміщено у редактор шрифтів Fontlab. Побудовано альтернативні символи та показано можливість їх підключення.
Військова символіка відіграє ключову роль у командуванні військовими силами та їх контролі. Передаючи інформацію, що відповідає основним вимогам, можна швидко досягти ситу- ативного усвідомлення; за графічною сутністю вона забезпечує загальну операційну мову, що істотно полегшує взаємодію через культурні та мовні бар’єри. З появою інформаційних технологій виникла потреба у швидкому визнанні міжнародних стандартів, яким потім можна було б навчити комп’ютери.
Висвітленоособливості моделювання структури храмового простору із урахуванням символьно- образного та архітектурно-просторового їх втілення у церковних будівлях Візантії та України-Руси. Сакралізація простору та місця через проявлений феномен їх освячення твориться образом та формою храмового об’єкта. Розглянуто простір як головний компонент формування храмової структури і як місце проявлення їхньої сакральної сутності.
У статті простежується те яке тлумачення має християнська символіка в Середньовіччі. Аналізуються праці Діонісія Ареопагіта, св. Августина, Іоана Дамаскіна.
В Середньовічній християнській Європі у центрі завжди знаходиться Бог-Творець, а символи дозволяють пізнати Бога, духовно доторкнутися до нього. Тому в Середньовіччі розвивається символізм у християнському мистецтві та архітектурі.
В статті зроблена спроба розкриття структури символу у його образі та геометричній формі як вираження сакральної сутності у храмобудуванні. Вона виявляється через ідею-образ, функціональне-змістове наповнення та певне знаково-символьне проявлення у просторі храмових обсягів святині. Оскільки символ у своєму практичному застосуванні виховує у будівничого чутливість до формальної досконалості, гармонії та естетики змісту і сакральної заангажованості, то саме у знаково-символьному вираженні виявляється сакральна сутність храмових будівель.
У статті розглянуто питання співвідношення понять симболу й міту. Основну увагу звернено на тлумачення симболу й міту різними філософами та мовознавцями, яке уможливлює виявляння особливостей цих термінів. Розглянуто експлікації та імплікації Фавста як міту й симболу у творі-першоджерелі К. Марло і в инших творах англійської фавстіяни. Виявлено взаємозв’язок термінів «симбол» і «міт» у проаналізованих творах англійської літератури кінця XVI – початку XXI ст.
У статті розглянуто питання співвідношення понять символу й образу. Основну увагу звернено на тлумачення символу й образу в різних гуманітарних студіях, яке дозволяє виявити особливості цих термінів. Заналізовано терміни «символ» й «образ» у семіотиці та культурології. Виявлено взаємозв’язок термінів «художній образ» і «художній символ» у теорії літератури. Згідно з підходами до вивчення лінгвістичних термінів обґрунтовано їхню термінологічну варіативність.
Розкрито питання становлення категорії поетичного образу в архітектурно- предметному середовищі.
У статті описано дослідження особливості методів та алгоритмів розпізнавання математичних виразів. Досліджено можливість одночасного виконування структурного аналізу та класифікації символів. Описано процес класифікації символів та побудови відповідної системи, що ґрунтується на методах машинного навчання. Розроблений ітеративний алгоритм реалізовано в проекті інтелектуальної інформаційної системи розпізнавання математичних виразів.