У статті зроблено спробу підсумувати досвід пошуків та утвердження українських національних атрибутів у сакральній архітектурі Галичини рубежу ХІХ–ХХ ст., в якому ключову роль відіграла творчість архітектора Василя Нагірного. Окреслено основні прийоми, розроблені галицькими архітекторами того часу, для вираження української національної, конфесійної та культурно-цивілізаційної ідентичності.
1. Грушевський М.С. Галичина і Україна / М.С. Грушевський // Націоналізм. Антологія. – К., 2000. – С.180–187. 2. Камінський А. Галичина – П’ємонт. [Електронний ресурс] / А. Камінський.– Режим доступу: http://www.ukrstor.com/ukrstor/ kaminski piemont.html. 3. Нога О., Мистецькі товариства, об’єднання, угрупування, спілки Львова 1860–1998 / О. Нога, Р. Яців. – Львів: “Українські технології”, 1998. – С. 25–28. 4. Нагірний В. Кілька слів в справі будівель церковних // Діло. (Львів), – 1905.– Ч. 225.– С. 1. 5. Вортман Р. “Официальная народность” и национальный миф российской монархии XIX века // Россия. Вып. 3 (11): Культурные практики в идеологической перспективе. – М.: ОГИ, 1999. – С. 233–244. 6. Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія / В. Слободян. – Львів, 1998. – 864 с.