Пильну увагу дослідників, які працюють у галузі медичної хімії, привертають похідні піримідину. Однак, незважаючи на багату історію пошуку потенційних біологічно активних агентів серед речовин, що містять зазначений гетероциклічний фрагмент, їх потенціал все ще залишається не вичерпаним. Серед похідних піримідину є вітаміни, судинорозширюючі, антидіабетичні, антибактеріальні, протималярійні субстанції. Особливе місце як біологічно активні субстанції займають сульфоровмісні похідні піримідину (сульфіди, солі сульфокислот, сульфонаміди, сульфенаміди, дисульфіди). Серед них знайденні регулятори росту рослин, гербіциди, інсектициди і акарициди, фунгіциди і бактерициди, антидоти гербіцидів і інші. Деякі сульфуровмісні піримідинові похідні є діючими субстанціями медичних препаратів. Крім того похідні піримідину служать проміжними сполуками для синтезу багатьох активних фосфороогранічних інсектицидів та похідних карбамінової кислоти і сечовини.
Беручи до уваги широкий спектр біологічної дії естерів тіосульфокислот та високу реакційну здатність, доцільним є модифікація будови гетероциклічного піримідинового каркасу тіосульфонатними фрагментами, що відкриє нові можливості у конструюванні фізіологічно активних молекул із заданим типом дії.
Отримання естерів тіосульфокислот з піримідиновим фрагментом утруднюється відсутністю даних про синтез хлорангідридів сульфокислот піримідину ¾ ключової вихідної сировини для синтезу тіосульфоестерів.
Дослідженням шляхів синтезу тіосульфоестерів з піримідиновим фрагментом встановлено, що найпоширеніший шлях ¾ хлорсульфування базових структур з подальшим одержанням відповідних солей тіосульфокислот і на їх основі тіосульфоестерів не є придатним для вихідних піримідинів (2-аміно-6-метилпіримідин-4ол, 5-бромометил-2-метилпіримідин -4-амін), які були об’єктами досліджень і не дозволяє отримати тіосульфоестери з піримідиновим фрагментом зі сторони сульфонільного сульфуру.
Результатом подальших досліджень встав новий підхід до синтезу перспективних нітрогеновмісних гетероциклічних тіосульфоестерів гетерилюванням солей ароматичних та гетероциклічних тіосульфокислот. Проілюстровано можливість отримання тіосульфоестерів з піримідиновим фрагментом зі сторони тіольного сульфуру алкілуванням ряду калієвих або натрієвих солей тіосульфокислот 5-бромометил-2-метилпіримідин-4-аміном в ацетоно-водному середовищі при кімнатній температурі. Тривалість алкілування (7-10 діб) та вихід цільових тіосульфоестерів (29-57%) залежали від реакційної здатності реагентів. При розробці методики синтезу з метою запобігання перебігу побічних реакцій (утворення тіосульфокислот та їх розкладу) 5-бромометил-2-метилпіримідин-4-амін попередньо переводили у відповідну основу. Вибір реагента базувався на чистоті кінцевого продукта.
1. Cesar Mendoza-Martínez, Norma Galindo-Sevilla, José Correa-Basurto, Victor Manuel, Ugalde-Saldivar, Rosa Georgina Rodríguez-Delgado, Jessica Hernández-Pineda, Cecilia Padierna-Mota, Marcos Flores-Alamo, Francisco Hernández-Luis. (2015) Antileishmanial activity of quinazoline derivatives: Synthesis, docking screens, molecular dynamic simulations and electrochemical studies European Journal of Medicinal Chemistry. 92, 314-331 10.1016/j.ejmech.2014.12.051
https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2014.12.051
2. O. D. Pietro, E. Vicente-García, M. C. Taylor, D. Berenguer, E. Viayna, A. Lanzoni, I. Sola, H. Sayago, C. Riera, R. Fisa, M. V. Clos, B. Pérez, J. M. Kelly, R. Lavilla, D. Muñoz-Torrero (2015). Multicomponent reaction-based synthesis and biological evaluation of tricyclic heterofusedquinolines with multi-trypanosomatid activity. European Journal of Medicinal Chemistry. 105, 120-137 https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2015.10.007
https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2015.10.007
3. A. Kumar, P. Sharma, P. Kumari, B. L. Kalal (2011). Exploration of antimicrobial and antioxidant potential of newly synthesized 2,3-disubstituted quinazoline-4(3H)-ones. Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters. 21( 14), 4353-4357 10.1016/j.bmcl.2011.05.031
https://doi.org/10.1016/j.bmcl.2011.05.031
4. R. Rohini, P. M. Reddy, K. Shanker, A. Hu, V. Ravinder. (2010) Antimicrobial study of newly synthesized 6-substituted indolo[1,2-c]quinazolines. European Journal of Medicinal Chemistry. 45(3), 1200-1205 https://doi.org/: 10.1016/j.ejmech.2009.11.038
https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2009.11.038
5. J. C. Coa, W. Castrillón, W. Cardona, M. Carda, V. Ospina, J. A. Muñoz, I. D. Vélez, S. M. Robledo (2015). Synthesis, leishmanicidal, trypanocidal and cytotoxic activity of quinoline-hydrazone hybrids. European Journal of Medicinal Chemistry. 101. 746-753 https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2015.07.018
https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2015.07.018
6. L. Zhang, Y. Yang, H. Zhou, Q. Zheng, Y. Li, S. Zheng, S. Zhao, D. Chen, Ch.Fan. (2015) Structure-activity study of quinazoline derivatives leading to the discovery of potent EGFR-T790M inhibitors. European Journal of Medicinal Chemistry.102 445-463 DOI: 10.1016/j.ejmech.2015.08.026 ·
https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2015.08.026
7. Siyuan Yin, Liliang Zhou, Jinsheng Lin, Lingjing Xue, Can Zhang.(2015) Design, synthesis and biological activities of novel oxazolo[4,5-g]quinazolin-2(1H)-one derivatives as EGFR inhibitors. European Journal of Medicinal Chemistry.101.462-475 DOI:10.1016/j.ejmech.2015.07.008
https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2015.07.008
8. A. M. Alanazi, A. A.-M. Abdel-Aziz, I. A. Al-Suwaidan, S. G. Abdel-Hamide, T. Z. Shawer, A. S. El-Azab (2014) Design, synthesis and biological evaluation of some novel substituted quinazolines as antitumor agents. European Journal of Medicinal Chemistry. 79, 446-454 DOI: 10.1016/j.ejmech.2014.04.029
https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2014.04.029
9. Носуленко І. С. 2015 "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2-[(3-R-2-оксо-2н-[1,2,4]триазино[2,3-C]хіназолін-6-іл)тіо]оцтових кислот та їх похідних" дис. ... канд. фарм. наук. Львів, 20185.267. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/3336
10. Dianova L. N., Koksharova T. G., Volkova N. V. [et al.]. 1992. Synthesis and Biological Activity of [7-Amino-S-Triazole[1,5-c]Pyrimidyl-5]-Thioacetic Acid Derivatives. Pharmaceutical Chemistry Journal. 26. ( 2), 134-137.
11. Dianova L. N., Koksharova T. G., Volkova N. V. [et al.] 1992. Synthesis and Biological Activity of [7-Amino-S-Triazole[1,5-c]Pyrimidyl-5]-Thioacetic Acid Derivatives. Pharmaceutical Chemistry Journal. 26. ( 2). 134-137.
12. Chern J., Tao P., Yen M. [et al.] 1993. Studies on Quinazolines. 5. 2,3-Dihydroimidazo[1,2-c]quinazoline Deri-vatives: A Novel Class of Potent and Selective α1-Adrenoceptor Antagonists and Antihypertensive Agents Journal of Medicinal Chemistry. 36. ( 15). 2196-2207.
https://doi.org/10.1021/jm00067a017
13. Мельников Н. Н. 1987 Пестициди.Химия, технология и применение. Москва: Химия,. 712.
14. Машковский М. Д. Лекарственные средства / М. Д. Машковський. 16-е издание, перераб. и дополн. М.: Новая волна издатель Умеренков, 2010. 1216 с.