В Україні разом із зростаючою потребою тоннажності виробництва легких наповнювачів, зростає потреба у сировинних ресурсах, адже більшу частину асортименту легких наповнювачів виготовляють з природної сировини.
Таким чином, перспективним напрямом утилізації шлаків ТЕС та вугільного концентрату, отриманого шляхом збагачення первинного вугільного шламу, є залучення останніх у виробничий процес із забезпеченням попереднього їх сушіння. Реалізація сушіння шлаків ТЕС та вугільного концентрату фільтраційним методом дасть змогу зменшити споживання енергії, оскільки значна кількість вологи з вказаних матеріалів буде витіснятися та виноситися рухомим тепловим агентом внаслідок перепаду тисків. Результати досліджень впливу швидкості руху теплового агенту на тривалість процесу сушіння шлаку ТЕС та вугільного концентрату, а також отримані значення коефіцієнтів тепловіддачі за різних швидкостей руху теплового агенту для шлаку ТЕС α = 40 ÷ 112 та вугільного концентрату α = 92,5 ÷ 294 дадуть змогу розрахувати енергозатрати та науково обґрунтовано запропонувати оптимальні технологічні параметри для інтенсифікації процесу сушіння компонентів шихти для виробництва пористих наповнювачів.
1. Bratuta, E. H., Pavlenko, A. M., Koshlak, A. V., Kruhliakova, O. V. (2010). Porysti teploizoliatsiini materialy. Kharkiv: Edena.
2. Kryvenko, P. V., Pushkarova, K. K., Kochevykh, M. O. (2001). Zapovniuvachi dlia betonu. Kyiv: FADA, LTD.
3. Herych, O. S., Rakytskyi, V. L., Sobchenko, V. V. (2012). Zastosuvannia porystykh zapovniu¬vachiv dlia betonu. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho uni-versytetu Ukrainy "Kyivskyi politekhnichnyi insty-tut" Seriia "Khimichna inzheneriia, ekolohiia ta resurso-zberezhennia", 1(19), 36-40.
4. Nefedova, L. S., Strzhalkovskaia, N. V., Entyn, Z. B. (2012). Zoly TES - syre dlia tsementa y betona. Tsement y eho prymenenye, 2, 40-46.
5. Cheliadyn, L. I. (2013). Tekhnohenni vidkhody ta yikh peretvorennia u budivelni materialy. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 23(17), 85-90.
6. Cheliadyn, L. I. (2000). Ekolohichni ta khimiko-tekhnolohichni aspekty utylizatsii ta modyfikatsii tekhno-hennykh materialiv. Voprosy khymyy y khymycheskoi tekhnolohyy, 1, 250-252.
7. Pavlenko, A. M., Cheilytko, A. A. (2009). Sozdanye osnovy dlia novoho teployzolia¬tsyonnoho materyala. Vostochno-evropeiskyi zhurnal peredovykh tekhnolohyi, 39, 13-16.
8. Hvozdevych, O., Kulchytska-Zhyhailo, L. (2020). Rozvytok innovatsiinykh nyzkovuhletsevykh tekhno¬lohii dlia vuhletsevmisnykh vidvalnykh masyviv. Prob¬lemy ta perspektyvy realizatsii ta vprovadzhennia mizh¬dystsyplinarnykh naukovykh dosiahnen, t. 2. doi:10.36074/ 12.06.2020.v2.12
9. Yak zarobyty na promyslovykh vidkhodakh (2020, April 03). Retrieved from https://re-solutions.com.ua/yak-zarobyty-na-promyslovyh-vidhodah
10. Heorhii, P. (2020, December 23). Zoly ta zoloshlaky TES i TETs - vidkhody chy tsinna syrovyna? Retrieved from http://neiau.org/zoly-ta-zoloshlaky-tes-i-tecz-vidhody-chy-czinna-syrovyna/
11. Dunaevskaia, N. Y. (2012). K voprosu o kompleksnom yspolzovanyy shlamov, sukhykh otkhodov uhleobohashchenyia, vysokozolnoho y buroho uhlia v enerhetyke: doklad na soveshchanyy u Prezydenta NAN Ukrayny 22.02.12. Retrieved from http://esco- ecosys.narod.ru/2012-5
12. Poluliakh, A. D., Zozulia, O. A., Poluliakh, D. A., & Pererva, A. Yu. (2010). Perspektyvy pry-menenyia mokroi vyntovoi separatsyy dlia obohashchenyia pervychnoho uholnoho shlama na tsof "Chervo-nohradskaia". Zbahachennia korysnykh kopalyn, 40(81), 71-80.
13. Khlopytskyi, O. O. (2014). Stan, problemy ta perspektyvy pererobky zoloshlakovykh vidkhodiv teploelektrostantsii Ukrainy. ScienceRise, 4(2(4)), 23. doi:10.15587/2313-8416.2014.28511
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2014.28511
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2014.28511
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2014.28511
14. Abashyna, K O. (2016). Utylizatsiia promyslo-vykh vidkhodiv: konspekt lektsii z navchalnoi dystsypliny. Nats. un-t misk. hosp-va im. O. M. Beketova. Kharkiv: KhNUMH im. O. M. Beketova.
15. Atamaniuk, V. M., Humnytskyi, Ya. M. (2013). Naukovi osnovy filtratsiinoho sushinnia dyspersnykh materialiv. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky.