Редакція Журналу "Хімія, технологія речовин та їх застосування", видавцем якого є Національний університет "Львівська політехніка", під час розгляду рукописів статей керується такими документами:
- Кодекс етики наукових публікацій некомерційного партнерства "Комітет з етики наукових публікацій" (CommitteeofPublicationEthics, COPE);
- Західний науковий центр НАН України та МОН України "Етичний кодекс ученого України".
Для редакції Журналу дуже важливо узгодити норми етичної поведінки для всіх сторін, що беруть участь у процесі підготовки рукопису статті до її опублікування: автора(ів), працівників редакції, рецензентів, видавця та наукової спільноти загалом.
Нижче наводимо етичні норми, якими повинні керуватися зацікавлені особи, які приймають участь у підготовці рукопису статті до опублікування.
Етичні зобов'язання редакторів Журналу:
1. Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи статей, подані до опублікування, оцінюючи кожен належно.
2. Редакція Журналу може не допустити до подальшого розгляду рукопис статті, якщо в редактора є достатньо підстав вважати, що в ній є значний обсяг плагіату.
3. Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редактор має право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання у разі її невідповідності щодо структури чи неналежного оформлення. Автори статті зобов'язані її доопрацювати відповідно до зауважень редактора чи рецензентів.
4. Відхилену статтю повторно не розглядають і не рецензують.
5. Рішення редактора щодо прийняття рукопису статті до публікації ґрунтується на таких її характеристиках, як важливість результатів, оригінальність ідей чи інновацій дослідження, якість викладення матеріалу та відповідність профілю Журналу. Рукопис статті редактор може відхилити без рецензування, якщо він вважає, що вона не відповідає профілю Журналу. При прийнятті такого рішення редактор може проводити консультацію із членами редколегії або рецензентами.
6. Редактор і члени редколегії Журналу не повинні надавати іншим особам ніяку інформацію, пов'язану з вмістом рукопису статті, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які безпосередньо беруть участь у професійному оцінюванні цього рукопису. Після прийнятого редактором позитивного рішення працівники редакції готують статтю для опублікування в Журналі та розміщують всі необхідні матеріали на веб-сторінках Журналу, Університету та його видавництва, а також зберігають на відповідних електронних ресурсах.
7. За наявності будь-якого конфлікту інтересів (фінансових, академічних, особистих) усі учасники процесу рецензування рукопису статті повинні повідомити про це головного редактора Журналу чи його заступника. Усі спірні питання потрібно розглядати на засіданні редколегії у присутності усіх зацікавлених сторін конфлікту інтересів.
8. Прийняті до опублікування статті розміщують у відкритому доступі на сайті Журналу. При цьому авторські права зберігаються за авторами публікації.
Етичні зобов'язання авторів:
1. Автор(и) рукопису статті мають гарантувати, що вони написали абсолютно оригінальну статтю, і якщо й використовували у своїй роботі матеріали з інших публікацій, то це було належно оформлено у вигляді посилань або відповідних цитат. Редакція проводить належну перевірку статей на плагіат.
2. Подання ідентичної статті більш ніж в одне видання розцінюється редакцією Журналу як неетична поведінка і є неприйнятною для подальшої співпраці.
3. Авторство статті має бути обмежене тими її представниками, хто вніс значний внесок у виконання заявленого дослідження, але не більше від кількості авторів, встановлених редакцією Журналу.
4. Числові та будь-які інші дані в рукописі статті потрібно подавати безпомилково.
5. Стаття має бути структурованою, містити достатньо посилань на використані джерела та оформленою згідно з вимогами редакції Журналу.
6. Недобросовісні або завідомо неточні твердження чи будь-які дані у рукописі статті розцінюються редакцією Журналу як неетична поведінка і є неприйнятними для подальшої співпраці.
7. Уповноважений автор статті, який здійснює листування із редакцією, має гарантувати, що всі співавтори ознайомилися та затвердили остаточну версію рукопису статті, а також погодилися на її публікацію.
8. Автор(и) рукопису статті в разі незгоди з вказівками рецензента(ів), можуть подати в редакцію Журналу письмово свою пояснювальну відповідь.
9. Автору рукопису статті надається можливість на засіданні редколегії відповісти на критику рецензентами деяких моментів у статті чи всієї статі загалом.
10. Автор(и) рукопису статті несуть персональну відповідальність за зміст викладеного матеріалу в статті і за саму публікацію. Редакція Журналу не несе відповідальності ні перед автором публікації, ні перед третіми особами за можливі проблеми, викликані публікацією статті. Редакція має право вилучити статтю з Журналу навіть на завершальному етапі його підготовки до видання, якщо з'ясується, що в процесі підготовки її до опублікування були порушені права третіх сторін або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті з поточного видання редакція Журналу повідомляє автора письмово.
11. Автор немає права передруковувати повністю матеріал, наведений у статті, в інших виданнях без згоди редакції Журналу. Якщо хтось із третіх сторін запозичує матеріали зі статті для свої потреб, то він повинен зробити посилання на статтю автора.
12. Обсяг журнального видання є обмеженим ресурсом, тому автори статей зобов'язані використовувати його розумно і економно.
Етичні зобов'язання рецензентів:
1. Для забезпечення об'єктивності оцінювання рукописів статей редакція Журналу дотримується подвійного "сліпого" рецензування.
2. Оскільки рецензування рукописів статей є ключовим етапом у процесі підготовки їх до опублікування, то, апріорі, для реалізації наукового методу, як такого, кожен учений зобов'язаний належно виконувати свою частку роботи, в т.ч. й з рецензування.
3. Якщо обраний рецензент не впевнений в тому, що його кваліфікація відповідає тематиці дослідження, запропонованого в рукописі статті, чи належному рівню підготовки, то він повинен відразу повернути рукопис статті в редакцію Журналу.
4. Рецензент повинен об'єктивно оцінити якість рукопису статті, наведену в ній експериментальну і теоретичну частину, інтерпретацію отриманих результатів і викладеного матеріалу, а також визначити чи відповідає робота високим науковим стандартам.
5. Рецензент повинен враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли даний рукопис близько пов'язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є певні сумніви, то рецензент повинен відразу ж повернути рукопис статті в редакцію Журналу без рецензії, вказавши на конфлікт можливих інтересів.
6. Рецензент повинен поводитися з рукописом статті, присланим йому на рецензію, як з конфіденційним документом. Він не може показувати рукопис статті іншим особам або обговорювати її зміст зі своїми колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь фахової консультації.
7. Рецензент повинен адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактор і автор рукопису статті змогли зрозуміти, на чому ґрунтуються його зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, має супроводжуватися відповідним посиланням на відповідне джерело й на сторінку, де це наведено.
8. Рецензент повинен відзначати будь-які випадки недостатнього цитування авторами статті відповідних робіт інших учених, якщо вони безпосередньо стосуються тематики дослідження.
9. Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно поданим до іншого Журналу.
10. Рецензент повинен своєчасно надати відгук у редакцію, або завчасно повідомити про неможливість виконання відповідної роботи.
11. Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, наведені аргументи або їх інтерпретацію, що містяться в рецензованому рукописі статті, якщо на це немає згоди автора.
Протидія плагіату
Захист авторського права – одна з важливих категорій теорії цивільного та цивільно-процесуального права. Під захистом авторських прав потрібно розуміти передбачені законом заходи з їх визнання, припинення спроби їх порушення, застосування до правопорушників заходів юридичної відповідальності. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права здійснюють у порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. Стаття 19 Закону "Про авторське право і суміжні права" визначає порушення, що дають підстави для захисту авторського права.
Під час подачі рукопису статті для опублікування у Журналі "Хімія, технологія речовин та їх застосування" автори погоджуються з тим, що, у разі прийняття статті до публікації, її можна буде розмістити в електронних базах даних з обов'язковим зазначенням авторства і збереженням авторських прав у повному обсязі за авторами. У тексті самої роботи потрібно в повному обсязі навести джерела зовнішньої інформації – у вигляді списків джерел літератури (у т.ч. особисті роботи авторів, раніше опубліковані). Автор(и) рукопису статті зобов'язані належно оформляти запозичення у вигляді цитат або певних посилань на першоджерело. Будь-які форми плагіату неприпустимі, тобто розцінюються редакцією Журналу як неетична поведінка і є неприйнятними для подальшої співпраці.
Плагіат – привласнення авторства на чужий твір або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора.
Редакційна колегія видання "Хімія, технологія речовин та їх застосування" засуджує такі форми плагіату:
- точне копіювання наявного оприлюдненого об'єкта авторського, патентного права без належного оформлення запозичених з нього частин. Довести таку форму плагіату найпростіше, оскільки відбувається повне символьне або структурне дублювання запозиченого матеріалу;
- оприлюднення об'єкта авторської роботи, зміст якої містить частину або весь матеріал іншого(их) авторів у мовній, лексичній, технологічній інтерпретації. Такий плагіат змінює авторську схему знакової системи (певне конкретне розміщення літер, цифр, чим є, наприклад, текст), що дає змогу плагіаторові використовувати її як оригінальну, за знаковою системою, роботу. Таку інтерпретацію досить часто можна виявити за допомогою технічних чи програмних засобів, якщо не було докорінно змінено об'єкт авторської роботи;
- помилковий плагіат, який передбачає: помилки у посиланнях і у визначенні цитат; посилання на неіснуючі джерела інформації; помилки у наведенні точних фактів без конкретизації джерела (якщо не є особистим дослідженням); помилки у поданні структури та змісту інформаційних джерел.
Редакція Журналу категорично засуджує будь-які прояви плагіату в рукописах статей як порушення авторських прав і наукової етики. У разі виявлення у статті більше ніж 20% запозиченого тексту без відповідних посилань на первинне джерело та використання лапок, статтю кваліфікують як таку, що містить плагіат. У цьому випадку рукопис статті більше не розглядається, а автор отримує перше попередження (за наявності наукового керівника його також ставлять до відома).
Автори, у статтях котрих буде повторно виявлено плагіат, більше не зможуть публікуватися у Журналі "Хімія, технологія речовин та їх застосування", а факт плагіату буде доведено до відома керівництва їх наукових установ чи організацій.