Дослідження високоточного двостороннього геометричного нівелювання

Надіслано: Березень 27, 2024
1
Національний університет “Львівська політехніка”
2
Кафедра геодезії. Інститут геодезії. Національний університет “Львівська політехніка”
3
Національний університет "Львівська політехніка"

Метою статті є дослідження точності двостороннього геометричного нівелювання, розроблення методики його виконання з ціллю підвищення точності визначення перевищень шляхом врахування вертикальної рефракції та контролю негоризонтальності променя нівелювання. Методика. Враховуючи те, що в цифрових нівелірах є можливість вимірювати віддалі до рейок, враховувати негоризонтальність променя, та вертикальної рефракції в результати під час вимірювань, нами запропоновано спосіб двостороннього геометричного нівелювання. Описана запропонована методика виконання двостороннього тригонометричного нівелювання способом “вперед-назад” із врахуванням вертикальної рефракції по лініям спостереження. Результати. Для апробації способів для нівелювання 1 класу методом Холескі (із середини) та двостороннього геометричного нівелювання (“вперед-назад”) була вибрана ділянка ходу з затяжним підйомом довжиною біля 1 км, яка складалася з 5-ти секцій Апробацію способу було виконано електронним нівеліром Trimble DiNi-03 по двох лініях ходу. Розбіжність між перевищеннями отриманими по секціях нівелірного ходу способами “із середини” та “вперед-назад” відповідають вимогам для нівелювання І класу. Величина максимального розходження в секціях між способами нівелювання склала 0.42 мм, а на весь хід нівелювання, довжиною 1142 метри, – 0.06 мм. Наукова новизна. Розглянуто теоретичне обґрунтування та проведено експериментальні дослідження можливості застосування двостороннього геометричного нівелювання за програмою спостережень I класу та введення поправки за вертикальну рефракцію на затяжних схилах. Підтверджено, що метод двостороннього геометричного нівелювання способом “вперед-назад” можна використовувати для нівелювання І класу способом “із середини” на затяжних схилах і має ряд переваг перед ним..

  1. Ващенко В., Перій С., Літинський В. (2009). Спосіб геометричного нівелювання з врахуванням вертикальної рефракції та негоризонтальності візирного променя. Cучасні досягнення геодезичної науки та виробництва, І (17), 116–121. https://vlp.com.ua/files/21_57.pdf
  2. Инструкция по нивелированию 1, 2, 3, 4 классов. (1990). Недра.
  3. Островський А., Черняка П., Заболоцький Ф., Третяк К., & Буряк К. (1997). Методичний посібник організації комплексних досліджень на геодинамічних полігонах АЕС України Павлив П. (1980). Проблемы высокоточного нивелирования. Вища школа, Изд-во при Львов. ун-те, 124.
  4. Островський А. (2007). Рефрактометрія (досягнення та проблеми). Геодезія, картографія і аерофотознімання, (69), 5–15. https://science.lpnu.ua/istcgcap/all-volumes-and-issues/volume-69-2007/r...
  5. Перій С. (2006). До визначення вертикальної рефракції при геометричному нівелюванні. Зб. наук. пр. Західн. Геодезичн. Тов. УТГК. Вид-во. Нац. ун-ту ”Львівська політехніка”, I(11), 146–150.
  6. Перій С., Рій І., Мороз О., Тарнавський В. (2012). До питання геометричного нівелювання способом "вперед-назад" з використанням високоточного цифрового нівеліра Leica DNA03. Вісник геодезії та картографії, (4), 5–8.
  7. Спосіб геометричного нівелювання “Вперед, назад” (Патент України № 41429). (б. д.). Львівський національний аграрний університет, Бюл. № 24, 25.05.2009, 6.
  8. Терещук О., Перій С. (1998). До питання впливу вертикальної рефракції в геометричному нівелюванні. Зб. наук. пр. міжнар. наук.-практ. конф. “Геодезичний моніторинг, геодинаміка і рефрактометрія на межі XXI століття”. – Вид. Львівськ. астрономо-геодезичн. тов. Держ. ун-т “Львівська політехніка”, 99–101.
  9. Тревого І., Ільків Є., Галерник М., Житар Д., Боровик Д., Дрбал А. (2022). Сучасний стан головної висотної основи в контексті характеристик пунктів нівелювання Ι та ІΙ класів у західних областях України, Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва, І(43), 55–61. https://doi.org/ 10.33841/1819-1339-1-43-55-61
  10. Тревого І., Заболоцький Ф., Піскорекз А., Джуман Б., Вовк А. (2021). Про модернізацію Української висотної системи, Геодезія, картографія і аерофотознімання, (93), 13–26. https://doi.org/10.23939/istcgcap2021.93.013
  11. Урдзік С. (2019). Вплив рефракції на точність геометричного нівелювання. Комунальне господарство міст, 1, (147).
  12. Урдзік, С. М. (2019). Вплив рефракції на точність геометричного нівелювання. Комунальне господарство міст. Серія: Технічні науки та архітектура, (1), 194-196.
  13. Черняга П., Янчук О., Ішутіна Г. (2010). Розрахунок точності геометричного нівелювання на геодинамічних полігонах. Геодинаміка, 1(9), 10–21. https://doi.org/10.23939/jgd2010.01.010
  14. Hofmann-Wellenhof, B. (2005). Physical Geodesy. 403.
  15. Hyo Seon Park, Keunhyoung Park, Yousok Kim, and Se Woon Choi (2015). Deformation Monitoring of a Building Structure using a Motion Capture. System of mechatronics, (20), 2276–2284. https://doi.org/10.1109/TMECH.2014.2374219
  16. Ostrovsky A., Tretyak K., Chernyaga P. (1997). Development of geodesic monitoring on geodynamic test fields of atomic power stations of Ukraine. Geodesy and Cartography at the beginning of the 21st century. 1–13..
  17. Park, H. S., Park, K., Kim, Y., & Choi, S. W. (2014). Deformation monitoring of a building structure using a motion capture system. IEEE/ASME Transactions on Mechatronics, 20(5), 2276-2284