Про перспективи астрономо-геодезичного нівелювання для координатного забезпечення геодинамічних та техногенних полігонів

https://doi.org/10.23939/istcgcap2021.93.085
Надіслано: Березень 16, 2021
1
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
2
Одеський національний політехнічний університет

Мета даної роботи – теоретично обґрунтувати необхідність продовження робіт на Україні зі створення зенітних систем та астрономо-геометричного нівелювання з використанням Глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) та приладів, які забезпечують точність вимірів відхилень виска 0,1 , для  вивчення неотектонічних процесів як на геодинамічних полігонах, так і техногенних, які створюють для  побудови геодезичної основи для будівництва та експлуатації надзвичайно важливих об’єктів. Методику досягнення мети забезпечено теоретичними дослідженнями існуючих способів астрономо-геометричного нівелювання, сучасних методів прогнозу неотектонічних процесів, точності ГНСС та геометричного нівелювання. Основні результати – встановлено теоретичну можливість використання повторного астрономо-геометричного нівелювання для оцінки змін радіусів кривизни еквіпотенціальних поверхонь, контролю результатів геометричного і ГНСС нівелювання. Наукова новизна: теоретично обґрунтовано можливість  використання повторного астрономо-геометричного нівелювання спеціально створених профілів на геодинамічних полігонах для оцінки змін радіусів кривизни еквіпотенціальних поверхонь, з якими сучасні наукові гіпотези пов’язують можливість прогнозу землетрусів, контролю ГНСС і геометричного нівелювання з використанням геоїдальної складової на цих профілях, ідея синхронних спостережень з використанням зеніт систем при астрономо-геометричному нівелюванні.

  1. Боровий В. О., Бурачек В. Г. Високоточні інженерно-геодезичні вимірювання: навчальний підручник. ТОВ “Нілан-ЛТД”, 2017. 236 с.
  2. Боровий В. О., Бурачек В. Г., Гончаренко О. С., Карпінський Ю. О. Деклараційний патент на винахід 63575 А України # 2003054111. Заявлено 06.05.2003. Опубл.15.01.2004. Бюл.1.
  3. Глазунов, А. С. Состояние и перспективы развития геодезической астрономии в РФ. 2017
  4. Двуліт П. Д., Ю. І. Голубінка. Порівняльна характеристика визначення висот квазігеоїда території України з використанням моделей геоїда/квазігеоїда та гравітаційного поля Землі. Геодезія, картографія і аерофотознімання. 2009, Вип. 72. С. 27-34.
  5. Захаров В. Д. Тяготение. От Аристотеля до Эйнштейна. Москва: БИНОМ, 2003. 278 с.
  6. Іващенко М. В. Оцінка швидкостей за даними ГНСС спостережень В Центрі аналізу ГНСС-даних ГАО НАН України для подальших геодинамічних досліджень. Вісник астрономічної школи, 2017. Том 13, С. 48-53.
  7. Карлсон А. А. Измерение деформаций инженерных сооружений. М.:Недра, 1964.
  8. Карпенко І. В. Фізичні основи тектоніки глобальних катастроф. Зб. наук. праць Укр. держ. геологорозвід. ін-ту. Київ: Укр. держ. геолого-розвід. ін-т., 2007. № 3. С. 74—82.
  9. Карпенко И. В. Гравитационный потенциал: определение и измерение в точках поверхности несферического неоднородного тела. Геофизический журнал, 2011. № 4. Т 33.
  10. Краснорылов И. И., Львов В. Г., Сафонов Г. Д. Об астрономических определениях в АГС СССР и задачах геодезической астрономии. Геодезия и картография. 1995. N8. С. 22-27.
  11. Медовиков А. С., Нигаматьянов P. M. патент, 2016
  12. Молоденский М. С., Еремеев В. Ф., Юркина М. И. Методы изучения внешнего гравитационного поля и фигуры Земли. Труды ЦНИИГАиК, 1960. Вып. 131. 251 с.
  13. Мориц Г. Современная физическая геодезия, М.: „Недра”,1979. 200с
  14. Островский А. Е. Деформации земной коры по наблюдениям наклонов. М. Наука, 1978, 184 с.
  15. Островский А. Л., Бурак К. О., Заблоцкий Ф. Д., Черняга П. Г., Третяк К. Р.; під. ред. А. Л. Островського. Методичний посібник з організації  комплексних досліджень на геодинамічних полігонах України. Розділ 5. Геодезичний моніторинг. Колективна монографія. Львів, 1998. 58с.
  16.  
  17. Пеллинен Л. П. Высшая геодезия (Теоретическая геодезия). М., Недра, 1978. 264 с
  18. Петров С. Л. Моніторинг вертикальних зміщень техногенно навантажених територій геодезичними методами. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.24.01 «Геодезія, фотограмметрія та картографія». Національний університет «Львівська політехніка», Міністерства освіти і науки України. Львів, 2018.
  19. Савчук С. Г. Вища геодезія (Сфероідична геодезія). Підручник. Львів:Ліга-Прес, 2000. 248 с.]
  20. Серапинас Б. Б. Геодезические основы карт. Гравитационное поле. Высоты Лекция 7. 2002. http://www.geogr.msu.ru/cafedra/karta/docs/GOK/gok_lecture_7.pdf
  21. Старосельцев, Л. П., & Яшникова, О. М. (2016). Оценка погрешностей определения параметров сильно аномального гравитационного поля Земли. Научно-технический вестник информационных технологий, механики и оптики, 16(3).
  22. Третяк К., Сідоров І. Сумісне опрацювання супутникових і наземних геодезичних вимірів високоточної мережі будівництва Дністровської ГАЕС. Вісник геодезії та картографії, 2012, № 3 (78). C. 6-9
  23. Albayrak, M., Hirt, C., Guillaume, S., Özlüdemir, M. T., Halıcıoğlu, K., & Başoğlu, B. (2019). New astrogeodetic observations of vertical deflections at the Istanbul astrogeodetic network demonstrate ıssues in global gravity models along coastlines. 27th IUGG General Assembly.
  24. Zariņš, A., Rubans, A., & Silabriedis, G. (2016). Digital zenith camera of the University of Latvia. Geodesy and Cartography42(4), 129-135.
  25. Burak K., Lysko B. Implementation of alternative algoritms for defining the transformation paramerts of USK=2000 and coordinate systems of general layout during the marking operations. Archives of instytute of civil ingeniring. 2018. N27. Poznań ISSN 1897-4007
  26. Darren Kerr (2015). Height Modernization from Static GPS Networks in Oregon: Evaluating NGS Guidelines and OPUS-Projects.
  27. Dvulit, P., Dvulit, Z., & Sidorov, I. (2019). Determination of plumb lines with using trigonometric leveling and GNSS measurements. Geodesy, Cartography, and Aerial Photography, 89, 12-19.
  28. Cacoń, S., Bosy, J., & Kontny, B. (1999). The GPS leveling network in the conurbation of Wroclaw. Artifical Satellites34(3), 163-170.
  29. Glazunov, A. S. (2008, April). Modern trends in geodetic astronomy. In GEO-SIBIR’-2008, Sb. materialov IV Mezhdunar. nauch. kongressa (GEO-SIBIR’-2008, Proc. IV Int. Scientific Congress) (pp. 183-188).
  30. Czarnecki K. Geodezja wspolczesna. Katowice, Wydawnictwo Gall, 2010. 487 p.
  31. Hirt C.,  Bürki B. (2006). Status of Geodetic Astronomy at the Beginning of the 21st Century [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.ife.unihannover.de/mitarbeiter/seeber/seeber_65/pdf_65/hirt8.pdf
  32. Hirt C., Seeber G., Bürki B., Müller A. (2006). Die digitalen Zenitcamera systeme TZK2-D und DIADEM zur hochpräzisen Geoidbestimmung [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.mplusm.at/ifg/download/hirt-05.pdf 3.
  33. Leica-absolute-tracker-t960-canner-(2020) https://www.hexagonmi.com/products/laser-tracker-systems/ bundle30.
  34. Minster J. B., Wysession M. E. et al. (2010) Precise Geodetic Infrastructure. National Requirements for a Shared Resource. The National academies press. p. 142.
  35. Plag, H. P., Rothacher, M., Pearlman, M., Neilan, R., & Ma, C. (2009). The global geodetic observing system. In Advances in Geosciences: Volume 13: Solid Earth (SE) (pp. 105-127).
  36. Schack, P., Hirt, C., Hauk, M., Featherstone, W. E., Lyon, T. J., & Guillaume, S. (2018). A high-precision digital astrogeodetic traverse in an area of steep geoid gradients close to the coast of Perth, Western Australia. Journal of Geodesy, 92(10), 1143-1153