Методологічні основи формування даних в середовищі ГІС при впорядкуванні території сільськогосподарських угідь на основі ландшафтного підходу

https://doi.org/10.23939/istcgcap2018.01.058
Надіслано: Березень 07, 2018
1
Житомирський національний агроекологічний університет
2
Житомирський національний агроекологічний університет
3
Житомирський національний агроекологічний університет

Метою статті є виявлення підходів до формування картографічної та атрибутивної інформації в програмному середовищі ГІС з ціллю впровадження ландшафтного методу для землеустрою на прикладі землекористування, сформованого на основі земельних часток (паїв). Важливим при цьому є врахування особливостей ґрунтового покриву та рельєфу території, що впорядковується. Завдання досліджень містить широке коло питань: розроблення методології організації території сільськогосподарських угідь з використанням сучасних методів геоінформаційних технологій; створення цифрового картографічного середовища на досліджувану територію з виділенням тематичних шарів картографічної інформації; формування бази атрибутивних даних, що відображає детальний аналіз агроекологічних властивостей ґрунтів; розроблення тематичних картографічних матеріалів, які є основою для проектних рішень щодо землеустрою агроландшафту; креслення проектних планів використання земель досліджуваної території. Для виконання завдань використано методику групування ґрунтів за придатністю під сільськогосподарські угіддя. Прив’язку та переведення растрових планів у векторний формат здійснено за допомогою функцій програми Digitals, створення тематичних карт та остаточних планових матеріалів, а також, формування бази атрибутивних даних виконано за допомогою професійної ГІС. Подано основи методології землевпорядку­вання території сільськогосподарських угідь сучасних агроформувань, які враховують вимоги ландшафтного підходу до використання земель. Наведено характеристику контурності та структури ґрунтового покриву в розрізі сільськогосподарських угідь з урахуванням рельєфу. Виконано детальний аналіз агроекологічного стану ґрунтового покриву. Ґрунтові відміни згруповано відповідно до придатності для використання під сільськогосподарські угіддя. Також подано дані, отримані на основі аналізу тематичних карт ухилів території, структури ґрунтового покриву та структури угідь вихідного та проектного стану агроландшафту. Наукова новизна полягає у розробленні методів формування цифрових даних на основі комплексного підходу до використання земель, які є у користуванні сучасних агроформувань. Запропонований підхід до землеустрою території сільськогосподарських угідь можна упроваджувати в межах землеволодінь та  землекористувань інших регіонів України.

 

  1. Балакірський, В. Б., Захаров, С. В., Литвиненко, Ю. О., Куришко, Р. В. (2014). Використання геодезичного обладнання та ГІС технологій для формування геопросторових даних. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 1140 (11). 9 –13.
  2. Канаш, О. П. (2002). Принципи класифікації земель як основи раціонального використання земельних ресурсів. Вісник аграрної науки. 3. 63–66. 
  3. Каштанов А. Н., Лисецкий, Ф.Н., Швебс, Г. И. (1994). Основы ландшафтно-экологического земледелия. Москва (Колос) 127. 
  4. Кирюшин, В.И. (1996). Экологические основы земледелия. Москва (Колос).368. 
  5. Тарарико, А. Г., Белолипский, В. А., Греков, В. А., Покотило, А А. (2003). Оценка экологической устойчивости почв и агроландшафтов. Агроэкологический  журнал. 2. 3–7. 
  6. Третяк, А. М., Другак, В. М., Третяк Р. А., Гунько, Л. А. (2007). Землевпорядне проектування: еколого-ландшафтне землевпорядкування сільськогосподарських підприємств. Аграрна наука. 120.
  7. Brown, Greg, Fagerholm, Nora. (2015). Empirical PPGIS/PGIS mapping of ecosystem services: A review and evaluation. Ecosystem services. 13. 119–133.
  8. Brown, Greg, Weber, Delene, de Bie, Kelly. (2014). Assessing the value of public lands using public participation GIS (PPGIS) and social landscape metrics. Applied geography. 53. 77–89.
  9. Elhakeem, Mohamed, Papanicolaou, Thanos, A. N., Wilson, Christopher, G. (2018). Understanding saturated hydraulic conductivity under seasonal changes in climate andland use. Geoderma. 315. 75–87.
  10. Han, Gang, Chen, Jun, He, Chaoying. (2015). A web-based system for supporting global land cover data production. Isprs journal of photogrammetry and remote sensing. 103. 66–80.
  11. Jacobs, Sander, Burkhard, Benjamin, Van Daele, Toon. (2015). The Matrix Reloaded': A review of expert knowledge use for mapping ecosystem services. Ecological modelling. SI. 21–30.
  12. La Rosa, Daniele, Barbarossa, Luca, Privitera, Riccardo. (2014). Agriculture and the city: A method for sustainable planning of new forms of agriculture in urban contexts. Land use policy. 41. 290–303.
  13. Liu, Ting, Yang, Xiaojun. (2015). Monitoring land changes in an urban area using satellite imagery, GIS and landscape metrics. Applied geography. 56. 42–54.
  14. Pagella, Timothy, F., Sinclair, Fergus, L. (2014). Development and use of a typology of mapping tools to assess their fitness for supportingmanagement of ecosystem service provision. Landscape ecology. 29 (3). 383–399.
  15. Panagos, Panos, Borrelli, Pasquale, Meusburger, Katrin. (2015). Estimating the soil erosion cover-management factor at the European scale. Land use policy. 48. 38–50.
  16. Petrisor, Alexandru-Ionut, Grigoro-vschi, Mircea, Meita, Vasile. (2014). Long-term environmental changes analysis using corine data. Environmental engineering and management. 13 (4). 847–860.
  17. Su, Shiliang, Ma, Xiaoya, Xiao, Rui (2014). Agricultural landscape pattern changes in response to urbanization at ecoregional scale. Ecological indicators, 40, 10–18.
  18. Tayyebi, Amir Hossein, Tayyebi, Amin, Khanna, Nitin. (2014). Assessing uncertainty dimensions in land-use change models: using swap and multiplicative error models for injecting attribute and positional errors in spatial data. International journal of remote sensing. 35(1). 149–170.
  19. Xie, Hualin, Yao, Guanrong, Liu, Guiying. (2015). Spatial evaluation of the ecological importance based on GIS for environmentalmanagement: A case study in Xingguo county of China. Ecological indicators. 51. 3–12.