Інженерні рішення для підвищення точності геодезичних вимірювань електронними тахеометрами

https://doi.org/10.23939/istcgcap2022.96.058
Надіслано: Листопад 03, 2022
1
Кафедра інженерної геодезії, Національний університет “Львівська політехніка”
2
Національний університет “Львівська політехніка”
3
Кафедра інженерної геодезії, Національний університет “Львівська політехніка”
4
Національний університет “Львівська політехніка”

Розглянуто розробки науково-педагогічних працівників кафедри інженерної геодезії НУ «Львівська політехніка» в напрямку підвищення точності геодезичних вимірювань у будівництві, експлуатації та ремонті унікальних будівель, споруд чи окремого технологічного обладнання, що є особливо важливим для їх безпечної експлуатації. Розроблено допоміжне приладдя (удосконалена світловідбиваюча марка, пристрій для лінійно-кутових вимірювань, сферичний відбивач з підставкою, двопризмовий давач-вектор) для підвищення точності вимірювань параметрів інженерних споруд електронними тахеометрами. На основі теоретичних розрахунків запропоновано оптимальне зображення геодезичної марки для візування на різних віддалях, а також для компенсації похибки неперпендикулярності розроблено тривимірний тримач. Розроблено методику та реалізовано її у пристрої для лінійно-кутових вимірювань, що дозволило визначати довжини відрізків в межах від 1 до 30 метрів з точністю 0,1-0,3 мм. З метою передачі координат геодезичної основи від опорної мережі до точок проведення вимірювань будівельних конструкцій розроблений сферичний відбивач та підставка, в процесі використання яких компенсуються похибки за центрування, редукцію та вимір висот. Застосування розробленого сферичного відбивача апробовано під час відновлення проектного положення великогабаритного обладнання об’єкту енергетичного комплексу з точністю 0,5 мм. Для визначення розмірів споруд неправильної форми з метою мінімізації кутів нахилу призми (безпосередньо визначати координати вістря призми) теоретично обґрунтовано та розроблено двопризмовий давач-вектор. Досліджено точність визначення просторових координат давачем-вектором з використанням кінцевої міри, як еталонного значення. За результатами досліджень відхилення віддалей, визначених з допомогою давача-вектора, від еталонного значення становить 0,3 мм.

  1. Баран П. Інженерна геодезія Монографія. - Київ: ПАТ «Віпол», 2012. 618 с.
  2. Бурак К. Технологія розпланувальних робіт і виконавчих знімань з використанням TPS. Геодезія, картографія і аерофотознімання. 2011. Вип. 75. С. 53–57. https://science.lpnu.ua/istcgcap/all-volumes-and-issues/volume-75-2011/t...
  3. Віват А., Літинський В., Літинський С. Точність визначення положення точок методом оберненої засічки. Міжнародна наукова конференція «Inowacyjne technologie geodezyjne». Жешув, Польша, 10-12 червня 2015 р
  4. ДБН Б В.1.3-2: 2010. Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві. Геодезичні роботи у будівництві. http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=25911
  5. ДСТУ Б В.1.3-3:2011. Модульна координація розмірів у будівництві. Загальні положення. Настанова. https://dbn.co.ua/load/normativy/dstu/5-1-0-1024
  6. ДСТУ-Н Б В.1.3-1:2009 Виконання вимірювань, розрахунок та контроль точності геометричних параметрів. Настанова. http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=25920
  7. Костецька Я. М. Електронні геодезичні прилади. Львів, Престиж інформ,2000, -324 с.
  8. Літинський, В. Фис М.,  Покотило І., Літинський С. Розрахунок оптимальних значень вимірюваних віддалей для точного визначення довжин невеликих відрізків. Геодезія, картографія і аерофотознімання.–2014. Вип, 79, 42-47. https://science.lpnu.ua/istcgcap/all-volumes-and-issues/volume-79-2014/c...
  9. Літинський В., Віват А., Перій С., & Літинський С. (2015). Спосіб вимірювання взірцевого базиса 2-го розряду для еталонування електронних тахеометрів. Геодезія, картографія і аерофотознімання, (81), 59-65. https://doi.org/10.23939/istcgcap2015.01.059
  10. Русинов, М. М., et al. Вычислительная оптика: справочник. Л.: Машиностроение., 1984.
  11. Спосіб визначення приладової поправки з використанням лазерного інтерферометра : пат. 120949 Україна : 2006. № a201706967 ; заявл. 03.07.2017 ; опубл. 10.03.2020.
  12. Чиж І. Г., Тимчик Г. С., Шиша Т. О., Афончина Н. Б.Аберометрія оптичної системи ока людини. Київ: НТУУ КПІ, 2013. 292 с.
  13. Bösemann, W. (2016). Industrial photogrammetry-accepted metrology tool or exotic niche. International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing & Spatial Information Sciences, 41. https://doi.org/10.5194/isprsarchives-XLI-B5-15-2016
  14. Leica TS30 White Paper [Електронний ресурс]. URL: https://www.gefosleica.cz/ftp/White_papers/Total_stations/Leica_TS30_Whi...
  15. Petrakov, Y., & Shuplietsov, D. (2018). Accuracy control of contour milling on CNC machines. https://doi.org/10.20535/2521-1943.2018.83.132223
  16. Vivat, A., Tserklevych, A., & Smirnova, O. (2018). A study of devices used for geometric parameter measurement of engineering building construction. Geodesy, cartography and aerial photography, 87, 21-29. https://doi.org/10.23939/istcgcap2018.01.021
  17. Vivat, A., Petrov, S., Volkova, V. (2022). Development methods of large-equipment installation in design position using electronic total stations.  Geodesy, cartography and aerial photography, 95, 22-30. https://science.lpnu.ua/istcgcap/all-volumes-and-issues/volume-95-2022/d...
  18. Zobrist, T. L., Burge, J. H., & Martin, H. M. (2009, August). Laser tracker surface measurements of the 8.4 m GMT primary mirror segment. In Optical Manufacturing and Testing VIII (Vol. 7426, p. 742613). International Society for Optics and Photonics. https://doi.org/10.1117/12.826706